Про Олексія Курінного і похоронну музику

IMG_4713
Олексій Курінний у 2015 році. Фото А. Бондаренка

Поховали Олексія Курінного. Він загинув в автокатастрофі, повертаючись з Варшави.

Мабуть найбільший талант Олексія Курінного полягав в тому, що він вмів докопуватись до сутності справи аж до самого кореня. Коли він докопувався до правди, він не вуалював її в політкоректні вислови, не намагався обходити гострі кути чи шукати завуальовані фразеологізми. Навпаки, він вмів подати правду в парадоксально гострому вигляді. Це звісно бісило його ворогів, але надихало нас. Таким я запам’ятав Олексія Курінного. При цьому в особистому спілкуванні (хоч і мало на жаль я його знав), він був дуже навіть простим, відкритим, але знов-таки дуже точним і влучним у думках.

Бог (якщо він взагалі є), забирає кого йому заманеться. Автошляхи – це місце, де людину забрати на той світ легше, ніж, де-інде ще…. Через автошляхи у нас забрали Чорновола, Скрябіна,.. і тепер Курінного…

Прощання з Олексієм, яке відбувалось у Будинку кіно (Київ, вул. Саксаганського, 6) неочікувано для мене як музиканта привідкрило делікатне питання – яка музика мала би звучати на прощанні?

Справа в тому. що звучала симфонічна музика Чайковського. Це я вважаю – некоректно. Звісно Петро Ілліч був геніальним композитором, але все-таки він вихованець російської культури і його музика має виразну російську інтонаційну природу. Не буду заглиблюватись в нюанси, музикознавці і так знають про що я, а немузикантам поясню просто – в його музиці вирує російський дух. Красиво, переконливо, майстерно, але саме російський. Саме той дух, проти експансії якого в Україні Олексій боровся все своє недовге на жаль життя.

Чи можна в музичній літературі останніх двох-трьох століть відшукати не менш геніальну і відповідну ситуації симфонічну музику? Для мене особисто на першому місці йде Павана на смерть інфанти Равеля. Дуже рафінована музика. Коли прийде мій час, то її включіть. Є траурні марші з 3-ї Бетховена або 5-ї симфонії Малера, хоча вони поступаються глибиною.І є симфонії Лятошинського. Скажімо, четверта. Ближча до нашого часу. І є “Голосіння” Карабиця. Це ще ближче. Це музика, яка передає і горе і дух боротьби одночасно. І вона саме українська за інтонаційною природою.

Тим більш прикро, що лише 2 тижні тому у контексті концерту до дня Незалежності Олексій зазначав: “Невже сім’я прихильників “русского міра” для нас кращі й дорожчі ніж свої?” (ось тут – https://www.obozrevatel.com/…/nevzhe-simya-prihilnikiv-russ…)

P.S. Родина Oleksiy Kurinniy дякує всім, хто висловив свої співчуття в зв’язку з нашою трагедією.
Картка батька в Ощадбанку:
5167 4900 5090 9440
Курінний Віктор Олексійович.

Advertisements

Шевченко – не Ленін, може бути і з рожками – Мінкульт

Цікаві інколи речі дізнаєшся на Громадській Раді. Сьогодні приходив до нас особисто міністр культури Нищук разом із заступницею Мазур, досить довго говорили про досягнення міністерства, коли одна з наших колег показала присутнім буклет поважного заходу, на якому Тарас Григорович Шевченко був намальований… з ріжками.

Все б нічого, після того як безславно випиляний товариш Бузина пробив чергове дно в літературознавстві, здивувати когось карикатурами на Тараса Григоровича важко. Але є одне важливе “але” – вперше в історії України карикатура була надрукована за підтримки Міністерства культури України.

буклет.jpg

Позиція міністра культури Євгена Нищука з цього питання така:

це насправді дуже гарний проект, який має добрий розголос, він відбувається другий раз. Те що молоді креативщики утнули фотографію – то інше питання […] Так, є зауваження до цього малюнку, але це дуже хороший захід […] Рожки може і занадто, але […] коли ми робили проект “Шевченко-пророк”, Шевченко був Елвісом Преслі, він був рокером, і це все прекрасно сприймається. […] Це ну грубо кажучи діти щось собі намалювали.

Зазначимо, що буклет якісний, і поліграфія і дизайн – робили не діти, професіонали.

А ось позиція пані заступниці міністра, Тамари Мазур з цього питання:

Ми ж не хочемо зробити із Шевченка Леніна. Всі ми в школі вчились і ми розмальовували різні портрети. […] Якби тут не було цього Шевченка, Ви б не звернули увагу на цей захід

Тобто Леніна з “рожками” не можна, а Шевченка – будь ласка, так пані Мазур? Аби увагу привернути, яка різниця чим?

 

Опери В.А. Моцарта – українською

Вперше за останні кілька десятків років Ви матимете унікальну нагоду почути, як персонажі з опер Моцарта співатимуть рідною для нас мовою!

Цариця ночі, Дон Жуан, Фігаро і інші яскраві персонажі моцартівських опер зустрінуться на сцені, щоб подарувати Вам незабутню насолоду.

Усі сцени звучатимуть у неперевершених перекладах Миколи Лукаша та Євгена Дроб’язка, і – сюрприз – будуть власні переклади учасників концерту!

Вхід вільний!Афіша Моцарт 2017

Кому “дякувати” за знищені дерева?

6-7 травня невідома мерзота знищила з десяток дерева неподалік мого дому. Ось вони:

Запит на службу 1551 показав, що виявляється 16 березня 2017 наші мандатоносці Київради прийняли рішення “Про передачу обслуговуючому кооперативу “Братиславський” земельних ділянок для гаражного будівництва на вул. Братиславській 34-А та 38-А в Деснянському районі міста Києва” (Д-7926)

Це означає, що кооператив “Братиславський” має право випиляти усе живе, що росте на цій ділянці і збудувати там стоянку, аби вдячні мешканці навколишніх будинків тепер дихали вихлопними газами і парами асфальту, бензину і іншими відходами.

Пошук по сайту Київради дозволив знайти і список негідників, які це рішення підтримали. 77 із 90. З усіх фракцій, окрім “Самопомочі“. Дякуємо вам, Самопоміч, хоч ви тут вчинили як люди. Депутат від району М. Буділов також до його честі не проголосував, а от вже його колега з Лісового І.Картавий  і інші – прогнулись.

Ну, і, само собою, дякуємо Кличку за “покращення”. Доголосувались, ідіоти…

Київський міський голова (разом – 1) ЗА = 0 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 0
Кличко В. В.
Депутатська фракція «Солідарність» (разом – 52) ЗА = 42 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 4
Андрєєв А. С. Артеменко С. В. За
Баленко І. М. Банас Д. М. За
Гончаров В. В. За Гончаров 0. В.
Горбунов Я. В. За Грушко В. В. За
Дегтярьова Л. В. За Діденко Я. 0. За
Дрепін А. В. За Зубко Ю. Г. За
Іщенко М. В. За Конобас М. П.
Костенко Л. В. За Костюшко 0. П. За
Криворучко Т. Г. За Крикунов Ю. В. За
Левін В. І. За Майзель С. П. Не голосував
Маляревич 0. В. За Маслова Н. В. За
Михайленко В. 0. За Міщенко 0. Г. За
Мондриївський В. М. За Муха В. В. За
Негрич М. М. За Непоп В. І. За
Никорак І. П. Не голосував Овраменко 0. В. За
Окопний 0. Ю. Онуфрійчук В. М. За
Опадчий І. М. За Пабат 0. В. За
Петровець 0. Ф. За Пилипенко С. 0. За
Пишняк В. П. За Приходько Н. І. За
Прокопів В. В. За Росляков В. В. За
Сагайдак І. В. Не голосував Старостенко Г. В.
Сторожук В. П. Не голосував Странніков А. М. За
Сулига Ю. А. За Терентьєв М. 0. За
Турець В. В. За Харченко 0. В. За
Шарій В. В. За Шкуро М. Ю. За
Ярмоленко Ю. 0. За Ясинський Г. І. За
Депутатська фракція «Об’єднання «Самопоміч» (разом – 22) ЗА = 0 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 13 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 2
Антонєнко Л. В. _ Балицька 0. С. _
Башлаков С. В. Утримався Березницька Л. І. Утримався
Богатов К. В. Борозенець М. І. Утримався
Васильчук В. В. Утримався Вахель Ю. В.
Гусовський С. М. Утримався Лобан Ю. М. Утримався
Макаров 0. А. Утримався Манойленко Н. В. Утримався
Марченко Р. В. Ноздря В. І. Утримався
Осадчук А. П. Утримався Пинзеник 0. 0. Не голосував
Руденко 0. П. Утримався Сандалова Г. 0. Утримався
Стрижов Д. С. Таранов А. В. Не голосував
Харчук С. В. Утримався Шульга Н. І.
Депутатська фракція «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (разом – 17) ЗА = 14 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 0
Антонова 0. Ю. За Березніков 0. І. За
Бондаренко В. Д. За Веремеєнко 0. Л. За
Галайчук І. В. За Гуманенко В. Л. За
Дідовець Ю. В. За Кочур М. А. За
Меліхова Т. І . За Москаль Д. Д.
Паладій С. В. За Поживанов 0. М.
Римаренко С. Г. За Свириденко Г. В. За
Старовойт В. М. Товмасян В. Р. За
Шаповал А. А. За
Депутатська фракція «Єдність» (разом – 15) ЗА = 10 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 0
Бродський В. Я. За Бродський 0. Я. За
Задерейко А. І. За Іванченко В. А. За
Калініченко Д. Ю. За Кісільов І. П.
Кримчак С. 0. Новіков 0. 0. За
Омельченко 0. 0. Павлик В. А. За
Тесленко П. П. За Шлапак А. В. За
Яловий В. Б. Яловий К. В.
Ярошенко Р. В. За
Депутатська фракція «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (разом – 14) ЗА = 11 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 1
Антоненко П. Д. За Бенюк Б. М.
Бондарчук 0. В. Бохняк В. Я. За
Буділов М. М. Не голосував Гелевей 0. І. За
Картавий І. Л. За Кузик П. М. За
Кутняк С. В. За Мірошниченко І. М. За
Назаренко В. Е. За Попов Д. В. За
Сиротюк Ю. М. За Чернецький 0. С. За

 

Польські пісні Ф.Шопена в сучасних українських перекладах

Фридерик Шопен відомий головним чином як автор численних фортепіанних творів. В той же час Ф.Шопен є автором принаймні 20 пісень на тексти польською мовою, які залишаються в Україні маловідомими.

Ми вирішили заповнити цю прогалину і виконати усі пісні Ф. Шопена в одному концерті. А щоб наші шановні слухачі отримали більше задоволення і відчули, про що писав Ф. Шопен – усі його романси ми виконаємо українською! Ці пісні різноманітні за жанром і тематикою – серед них є пісні про кохання, є жартівлива “гялунка”, і є трагічні пісні, навіяні часами антиросійського повстання 1830-х років.

В концерті візьмуть участь солісти – заслужений дія мистецтв Оксана  Петрикова, заслужена артистка України Оксана Дондик, заслужений працівник культури Галина Швидків, а також Роман Шнуренко, Павло Денисенко, Сергій Борисенко, Тетяна Киченко, Надія Більдій та Аліна Сердека. Написані на слова А.Міцкевича, В.Вітвицького та інших польських поетів пісні прозвучать в сучасних перекладах Олени О’Лір, Тетяни Череп-Пероганич, Валерія Яковчука, Анни Багряної, Лілії Батюк – Нечипоренко, Романа Бойчука, Ольги Бреславської, Любові Відути, Івана Іщенка та Тетяни Франченко. Автор проекту – Андрій Бондаренко.

Концерт проводиться за підтримки фонду “Вікімедіа”. Завдяки цій обставині ми традиційно робимо вільний вхід, а нотні матеріали вже сьогодні можна оглянути на сторінках Вікіджерел – одного з проектів супутніх всесвітньовідомій Вікіпедії.

Афіша Шопен (з ФШ11)

Майбутнє мистецьких шкіл – що є найважливішим?

З 11 по 25 лютого я проводив опитування мистецької громадськості на тему майбутнього мистецьких шкіл. Ідея такого опитування виникла у зв’язку з планами міністерства щодо реформування початкових мистецьких закладів. Мета опитування – з’ясувати думку громадськості – що треба зберегти, що слід змінити. В опитуванні взяли участь 644 учасника. Дуже дякую всім, хто взяв участь. Отже публікую результати!

%d1%80%d0%b5%d0%b7%d1%83%d0%bb%d1%8c%d1%82%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-644

Найбільше очікують змін у забезпеченні інструментарієм та комп’ютерізації. Цей пункт вийшов на перше місце з 89,6 % і навіть трохи обійшов збереження самих шкіл (88,4%) та підвищення зарплат (79,8%)! Це вражаюче! Мабуть в більшості шкіл оновлення інструментарію востаннє відбувалося ще за Брежнєва, якщо так наболіло.

Меншою мірою, але є потреба (58,9 %) змін у навчальних програмах. Власне і тут можна поцікавитись, коли востаннє оновлювалися бібліотечні фонди, і відповідь мабуть буде аналогічною.

А ось очікування на реформи, рівняння на європейські моделі та перейменування – громадськістю не затребувані – менше 13%. І нарешті абсолютні аутсайдери опитування – економія бюджетів. Лише 1,2-1,4% погоджується з тим, що на мистецьких школах можна економити бюджетні кошти.

До речі, голосування йшло досить рівно. Лідери та аутсайдери опитування одразу ж виділилися. Це спостереження дозволяє стверджувати, що не було жодних “накруток” голосів, і похибка результатів є незначною.
%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%bc%d1%96%d0%ba%d0%b0-%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-644
Сподіваюсь у міністерстві культури ці результати побачать і знайдуть в собі мужність їх врахувати.

А між тим запрошую до участі ще в одному опитуванні, де ключові положення пропонованої реформи дещо конкретизовані. Ось тут – https://goo.gl/forms/NhpOgJdhMhvbPJx83https://goo.gl/forms/NhpOgJdhMhvbPJx83

%d1%80%d0%b5%d1%84%d0%be%d1%80%d0%bc%d0%b0-2

 

Майбутнє початкової мистецької освіти: проблеми і шляхи розв’язання

1. Виклики

Сучасні виклики існуванню  початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) (надалі в документі – ДМШ, умовно «дитячі мистецькі школи»)  пов’язані зі змінами в бюджетному кодексі, що призводять до зміни структури фінансування[1]:%d0%bc%d0%b0%d0%bb-1

Скорочення фінансування безпосередньо призводить до зменшення можливості ДМШ виплачувати зарплату викладачам, оплачувати комунальні послуги, оновлювати матерально-технічну базу, поповнювати бібліотеку, покривати інші витрати. В свою  чергу зменшення такої можливості призводить до зменшення обсягу уваги, яку ДМШ може приділити дітям, а в критичному випадку – до закриття ДМШ.

В масштабі країни це означатиме скорочення кількості дітей, що зможуть отримати якісну початкову мистецьку освіту, а також скорочення кількості робочих місць у галузі початкової мистецької освіти, тобто – деградацію початкової мистецької освіти.

2. Шляхи подолання

 Необхідною умовою для повноцінного функціонування ДМШ є збереження їх фінансування на належному рівні. Розглянемо декілька сценаріїв

Сценарій 1 – за рахунок плати за навчання

Теоретично підвищення плати за навчання в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є низький рівень доходів населення, і як наслідок – обмежені можливості батьків оплачувати навчання дітей.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-2

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з малозабезпечених сімей у праві на отримання початкової мистецької освіти.

Сценарій 2 – за рахунок місцевих бюджетів

 Теоретично збільшення видатків місцевих бюджетів на забезпечення діяльності на початкову мистецьку освіту в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є неспроможність багатьох регіонів належним чином фінансувати мистецьку освіту, і як наслідок – закриття ДМШ у найменш забезпечених регіонах.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-4

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з окремих районів у праві на отримання початкової мистецької освіти.

  Сценарій 3 – за рахунок диверсифікації початкової освіти

 Запропонований в Міністерстві культури сценарій [3, 4] передбачає, насамперед, диверсифікацію мистецької освіти на «формальну», яка передбачає повноцінний цикл, що дозволяє випускникам ДМШ претендувати на продовження мистецької освіти на професійному рівні та «неформальну», рівень якої є недостатнім для продовження мистецької освіти на професійному рівні.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-5

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту на високому рівні, хоча  й загальна кількість дітей, долучених до мистецької освіти може бути збережена.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-6

Таким чином кількість дітей, що зможуть отримати якісну початкову освіту зменшиться. Також зменшиться і кількість робочих місць у ДМШ. Додатковим ризиком є створення передумов до конфлікту між дітьми, що  в межах одного закладу отримуватимуть освіту різної якості.

Сценарій 4 – відродження субвенції з держбюджету

 Відродження субвенції з державного бюджету дозволить відновити повноцінне фінансування усіх ДМШ

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-7

Очікуваним наслідком реалізації такого кроку буде збереження ДМШ та створення передумов для подальшого поліпшення якості початкової мистецької освіти.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-8

Для реалізації цього сценарію існують два шляхи:

  • визнання бюджетної реформи 2015-2016 такою, що не виправдала очікування, і відродження ефективнішої бюджетної політики державних субвенцій
  • доповнення змін ст.103 Бюджетного кодексу положенням, що передбачає можливість субвенції місцевим виконавчим органам влади на діяльність ДМШ.

3. Висновки

 У доповіді розглянуто 4 можливі сценарії початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).

Перевагою перших трьох сценаріїв є незначна економія коштів з державного бюджету (орієнтовно – порядку 0,25 % держбюджету[2]), натомість недоліком – суттєве зменшення кількості дітей, що зможуть  отримати якісну початкову мистецьку освіту (орієнтовно – порядку 50 % [3]) та (або) зменшення кількості мистецьких освітніх закладів. У довготривалій перспективі – зниження рівня підготовки абітурієнтів вищих мистецьких закладів та падіння рівня професійної підготовки митців в цілому.

Перевагою четвертого сценарію є збереження кількості дітей, що отримуватимуть якісну початкову мистецьку освіту та створення передумов для поліпшення якості мистецької освіти в країні в цілому. Недоліком – навантаження на центральний бюджет.

Зважаючи на те, що однією з цілей Довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ[4] є «удосконалення системи культурно-мистецької освіти — запровадження нових форм навчання, модернізація системи культурно-мистецької освіти, включаючи загальноосвітні навчальні заклади, поліпшення професійної підготовки чи перепідготовки кадрів, вдосконалення методичних та навчальних матеріалів, розвиток наукових досліджень та активізація міжнародного обміну»,  найбільш відповідним є 4-й сценарій – «відродження субвенції з держбюджету».

Використані джерела.

  1. Віталій Бабенко. Фінансування культури в Україні 2016 році. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/36265
  2. Юлія Кіндра. Реформа може спричинити закриття музичних, хореографічних і художніх шкіл. –  Режим доступу:   http://news.platfor.ma/save-khudozhny-shkoly-petition/
  3. Презентація Презентація засідання робочої групи «Початкова мистецька освіта» 18 січня 2017 року. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2jUqZzL
  4. Лист Міністра культури від 1.02.2017 №83/7-4/15-17. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2kKB5CJ
  5. Лист Міністерства фінансів від 28.12.2016 № 31-07010-7/36563, див. скан на сторінці «Питання реформи початкової мистецької освіти» блогу Громадської ради при Міністерстві культури України. –  Режим доступу:   https://mincult.wordpress.com/comission/artcomission/art_school_reform/

[1] Детальніше про скасування субвенцій – [1-2]

[2] За інформацією Міністерства фінансів відродження субвенцій на функціонування ДМШ потребує віднаходження в бюджеті порядку 2 млрд грн. [5] Загалом видатки держбюджету України станом на 2016 рік складають близько 800 млрд. грн.

[3] Оцінка орієнтовна і може коливатися в залежності від параметрів того чи іншого сценарію.

[4] Схвалена  Кабінетом міністрів України розпорядженням від 1 лютого 2016 р. № 119-р

 

Андрій Бондаренко
Представлено на розгляд Комісії з питань мистецтва та культурно-мистецької освіти Громадської ради при Міністерстві культури України 5 лютого 2017