Сьогодні виповнюється 10 років з дня заснування організації «Вікімедіа Україна» (ВМУА). Ось цей торт зараз розділю з жінкою, а перед тим поділюсь деякими думками.
Особисто я почув ідею створення «Вікімедіа Україна» від Юрія Пероганича і хоча не зовсім уявляв, що це буде, відчував, що ідея перспективна і варто докласти зусиль до її реалізації.
Скільки людей і на якому етапі підтримало цю ідею зараз важко сказати, але на установчі збори нас прийшло шестеро. Рівно 10 років тому. До речі, із цих 6 досі членами ВМУА є лише 2. Але, на щастя, всі 6 із 6 живі.
Що можна записати в актив ВМУА за 10 років? Не претендуватиму на об’єктивність, напишу виключно свою особисту точку зору, причому не з точки зору ролі в культурному бла-бла-бла, як я це любив робити, поки був молодим, а з точки зору екзистенції. Отже, поїхали:
- Чимало людей безкоштовно побували за кордоном. Зокрема особисто я —вперше в житті (і ймовірно – востаннє) — в Німеччині, Італії і Гонконзі. Гонконг втілив одразу дві мрії мого життя — побувати в тропіках і залізти на 100-поверховий хмарочос. Дехто з моїх вікі-колег побував у США, Мексиці, Південній Африці, Македонії і ще ряді країн, і я за них радий. І Ви за них порадійте — вони заслужили на ці подорожі невтомною працею над статтями Вікіпедії.
- Ще кілька людей розширили для себе географію України. Зокрема, я вперше (і, схоже, востаннє) побував в Луганську. Це було за півроку до окупації. Скажу, що там були досить красиві довгоногі телиці, але Україна там існувала лише малесенькими острівцями. Зараз певно вже не існує.
- Ще кілька людей отримали призи за участь у конкурсах з написання статей Вікіпедії. Дехто — сертифікати членів журі. Я, до речі серед останніх.
- Дехто із нас зміг реалізувати нові творчі ідеї. Зокрема «Світова класика українською» без ВМУА певно би не стартувала. І справа не стільки в матеріальній підтримці, скільки у вірі. Щоб зрушити велику справу, має бути фанатична віра, і в мене була віра у вікімедійний рух. Зараз їй на зміну приходить віра в «культуру 3.0», але про це я пізніше напишу.
- І нарешті на якусь мить ми частково підмінили Мінкульт. Ні, рехворм ми не ініційовували, цур їх. Але ми створили каталог пам’яток культурної спадщини. Мінкульти інших країн таким займаються. В тому числі й ерефії. Але не наш. А ми тим зайнялись. І зробили. Більше 70 К пам’яток. Мабуть вже половиною з них можна милуватись на фотографіях у Вікіпедії. Я радий, що був до цього причетний.
- А, і ще одне. Щасливі власники телескопів тепер кожної безхмарної ночі можуть милуватися на зоряному небі маленьким астероїдом 17-ї зоряної величини, що має назву «Вікіпедія».
Не пишу про статті Вікіпедії, бо абсолютна більшість із них пишеться незалежно від того, існує ГО «Вікімедіа Україна» чи не існує. Я до речі писав на порядок більше, поки її не існувало.
Для чого я це пишу? Мабуть для того, щоб кожному з Вас побажати творити. Беріть і творіть. Це всяко краще, ніж передивлятись 100500-тий випуск зеленого кварталу.
А, і ще, ледь не забув. Також статистика. 3 із 6 присутніх на зустрічі 31 травня 2009 були музикантами. Тобто 50%. Із цих 3 осіб на сьогоднішній день членами ГО «Вікімедіа Україна» є 0 (нуль) осіб.
Андрій Бондаренко 