Польські пісні Ф.Шопена в сучасних українських перекладах

Фридерик Шопен відомий головним чином як автор численних фортепіанних творів. В той же час Ф.Шопен є автором принаймні 20 пісень на тексти польською мовою, які залишаються в Україні маловідомими.

Ми вирішили заповнити цю прогалину і виконати усі пісні Ф. Шопена в одному концерті. А щоб наші шановні слухачі отримали більше задоволення і відчули, про що писав Ф. Шопен – усі його романси ми виконаємо українською! Ці пісні різноманітні за жанром і тематикою – серед них є пісні про кохання, є жартівлива “гялунка”, і є трагічні пісні, навіяні часами антиросійського повстання 1830-х років.

В концерті візьмуть участь солісти – заслужений дія мистецтв Оксана  Петрикова, заслужена артистка України Оксана Дондик, заслужений працівник культури Галина Швидків, а також Роман Шнуренко, Павло Денисенко, Сергій Борисенко, Тетяна Киченко, Надія Більдій та Аліна Сердека. Написані на слова А.Міцкевича, В.Вітвицького та інших польських поетів пісні прозвучать в сучасних перекладах Олени О’Лір, Тетяни Череп-Пероганич, Валерія Яковчука, Анни Багряної, Лілії Батюк – Нечипоренко, Романа Бойчука, Ольги Бреславської, Любові Відути, Івана Іщенка та Тетяни Франченко. Автор проекту – Андрій Бондаренко.

Концерт проводиться за підтримки фонду “Вікімедіа”. Завдяки цій обставині ми традиційно робимо вільний вхід, а нотні матеріали вже сьогодні можна оглянути на сторінках Вікіджерел – одного з проектів супутніх всесвітньовідомій Вікіпедії.

Афіша Шопен (з ФШ11)

Майбутнє початкової мистецької освіти: проблеми і шляхи розв’язання

1. Виклики

Сучасні виклики існуванню  початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) (надалі в документі – ДМШ, умовно «дитячі мистецькі школи»)  пов’язані зі змінами в бюджетному кодексі, що призводять до зміни структури фінансування[1]:%d0%bc%d0%b0%d0%bb-1

Скорочення фінансування безпосередньо призводить до зменшення можливості ДМШ виплачувати зарплату викладачам, оплачувати комунальні послуги, оновлювати матерально-технічну базу, поповнювати бібліотеку, покривати інші витрати. В свою  чергу зменшення такої можливості призводить до зменшення обсягу уваги, яку ДМШ може приділити дітям, а в критичному випадку – до закриття ДМШ.

В масштабі країни це означатиме скорочення кількості дітей, що зможуть отримати якісну початкову мистецьку освіту, а також скорочення кількості робочих місць у галузі початкової мистецької освіти, тобто – деградацію початкової мистецької освіти.

2. Шляхи подолання

 Необхідною умовою для повноцінного функціонування ДМШ є збереження їх фінансування на належному рівні. Розглянемо декілька сценаріїв

Сценарій 1 – за рахунок плати за навчання

Теоретично підвищення плати за навчання в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є низький рівень доходів населення, і як наслідок – обмежені можливості батьків оплачувати навчання дітей.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-2

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з малозабезпечених сімей у праві на отримання початкової мистецької освіти.

Сценарій 2 – за рахунок місцевих бюджетів

 Теоретично збільшення видатків місцевих бюджетів на забезпечення діяльності на початкову мистецьку освіту в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є неспроможність багатьох регіонів належним чином фінансувати мистецьку освіту, і як наслідок – закриття ДМШ у найменш забезпечених регіонах.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-4

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з окремих районів у праві на отримання початкової мистецької освіти.

  Сценарій 3 – за рахунок диверсифікації початкової освіти

 Запропонований в Міністерстві культури сценарій [3, 4] передбачає, насамперед, диверсифікацію мистецької освіти на «формальну», яка передбачає повноцінний цикл, що дозволяє випускникам ДМШ претендувати на продовження мистецької освіти на професійному рівні та «неформальну», рівень якої є недостатнім для продовження мистецької освіти на професійному рівні.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-5

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту на високому рівні, хоча  й загальна кількість дітей, долучених до мистецької освіти може бути збережена.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-6

Таким чином кількість дітей, що зможуть отримати якісну початкову освіту зменшиться. Також зменшиться і кількість робочих місць у ДМШ. Додатковим ризиком є створення передумов до конфлікту між дітьми, що  в межах одного закладу отримуватимуть освіту різної якості.

Сценарій 4 – відродження субвенції з держбюджету

 Відродження субвенції з державного бюджету дозволить відновити повноцінне фінансування усіх ДМШ

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-7

Очікуваним наслідком реалізації такого кроку буде збереження ДМШ та створення передумов для подальшого поліпшення якості початкової мистецької освіти.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-8

Для реалізації цього сценарію існують два шляхи:

  • визнання бюджетної реформи 2015-2016 такою, що не виправдала очікування, і відродження ефективнішої бюджетної політики державних субвенцій
  • доповнення змін ст.103 Бюджетного кодексу положенням, що передбачає можливість субвенції місцевим виконавчим органам влади на діяльність ДМШ.

3. Висновки

 У доповіді розглянуто 4 можливі сценарії початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).

Перевагою перших трьох сценаріїв є незначна економія коштів з державного бюджету (орієнтовно – порядку 0,25 % держбюджету[2]), натомість недоліком – суттєве зменшення кількості дітей, що зможуть  отримати якісну початкову мистецьку освіту (орієнтовно – порядку 50 % [3]) та (або) зменшення кількості мистецьких освітніх закладів. У довготривалій перспективі – зниження рівня підготовки абітурієнтів вищих мистецьких закладів та падіння рівня професійної підготовки митців в цілому.

Перевагою четвертого сценарію є збереження кількості дітей, що отримуватимуть якісну початкову мистецьку освіту та створення передумов для поліпшення якості мистецької освіти в країні в цілому. Недоліком – навантаження на центральний бюджет.

Зважаючи на те, що однією з цілей Довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ[4] є «удосконалення системи культурно-мистецької освіти — запровадження нових форм навчання, модернізація системи культурно-мистецької освіти, включаючи загальноосвітні навчальні заклади, поліпшення професійної підготовки чи перепідготовки кадрів, вдосконалення методичних та навчальних матеріалів, розвиток наукових досліджень та активізація міжнародного обміну»,  найбільш відповідним є 4-й сценарій – «відродження субвенції з держбюджету».

Використані джерела.

  1. Віталій Бабенко. Фінансування культури в Україні 2016 році. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/36265
  2. Юлія Кіндра. Реформа може спричинити закриття музичних, хореографічних і художніх шкіл. –  Режим доступу:   http://news.platfor.ma/save-khudozhny-shkoly-petition/
  3. Презентація Презентація засідання робочої групи «Початкова мистецька освіта» 18 січня 2017 року. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2jUqZzL
  4. Лист Міністра культури від 1.02.2017 №83/7-4/15-17. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2kKB5CJ
  5. Лист Міністерства фінансів від 28.12.2016 № 31-07010-7/36563, див. скан на сторінці «Питання реформи початкової мистецької освіти» блогу Громадської ради при Міністерстві культури України. –  Режим доступу:   https://mincult.wordpress.com/comission/artcomission/art_school_reform/

[1] Детальніше про скасування субвенцій – [1-2]

[2] За інформацією Міністерства фінансів відродження субвенцій на функціонування ДМШ потребує віднаходження в бюджеті порядку 2 млрд грн. [5] Загалом видатки держбюджету України станом на 2016 рік складають близько 800 млрд. грн.

[3] Оцінка орієнтовна і може коливатися в залежності від параметрів того чи іншого сценарію.

[4] Схвалена  Кабінетом міністрів України розпорядженням від 1 лютого 2016 р. № 119-р

 

Андрій Бондаренко
Представлено на розгляд Комісії з питань мистецтва та культурно-мистецької освіти Громадської ради при Міністерстві культури України 5 лютого 2017

Хитун Бовтун на стінку заліз

Створив озвучення до мультфільму “Хитун Бовтун” українською. В Європі цей перссонаж відомий як Humpy dumpty в Азії – як Шалтай Болтай. Співає Павло Денисенко. Звук – Володимир Д’яченко. Приємного перегляду!

10 років у Вікіпедії

Wikipedia-logo24 травня виповнюється 10 років моєї діяльності у Вікіпедії. Саме 24 травня 2006 я зареєструвався у проекті і розпочав довгий шлях, який таки змінив дещо моє життя. За 10 років я зробив більше 90 тисяч редагувань (пруф), започаткував 9135 статей (список) і тепер входжу в топ-10 українських вікіпедистів за відвідуваністю моїх статей (пруф).

Читати далі

Записи з концерту 15 січня

Поступово публікую записи з того концерту…

Той самий Гімн Вікіпедії:

Пісня “Я – жінка” Ю. Старчевода в моїй інтерпретації.

Рідко виконувана пісня Б. Лятошинського – “Лелека”

Відчуйте, наскільки краще Дж. Верді звучить українською!