Меритократична практика на Вікіпедії.

Меритократична практика на Вікіпедії.

Завданням цього есе є огляд меритократичних засад у функціонуванні Вікіпедії, предметом – меритократичні механізми, а об’єктом – спільнота вікіпедистів, тобто користувачів, що регулярно працюють над наповненням Вікіпедії, метою – спроба запозичити її ефективний досвід.

Вступ. Оскільки основний принцип роботи Вікіпедії – це можливість кожного брати участь у дописуванні статей, так чи інакше її дописувачі входять у взаємодію. Принципи взаємодії дописувачів виходять із основоположних принципів написання статей Вікіпедії, сформульованих її засновниками – опора на авторитетні джерела, нейтральна точка зору, повага до авторських прав. Перш за все дописувачі вступають у взаємодію в таких ситуаціях:

–       вибори адміністраторів або інших осіб зі спеціальними повноваженнями в проекті;

–       протилежні погляди щодо змісту конкретної статті;

–       питання щодо вилучення конкретної статті;

–       питання стратегії розвитку проекту.

Розглянемо по порядку.

Вибори уповноважених. Тут переважають демократичні механізми. Вирішальним стає підрахунок кількості голосів «за» і «проти» того чи іншого кандидата. Так, кандидат на посаду адміністратора в українській Вікіпедії повинен набрати 70% голосів «за», на посаду бюрократа – 90%, в члени Арбітражного комітету – не менше 75% в рейтинговому голосуванні.  В інших Вікіпедіях відсотковий бар’єр може бути дещо іншим, але демократичний механізм лишається. Чи забезпечує такий підхід потрапляння до уповноважених найдостойніших? Скоріше за все ні, принаймні в українській Вікіпедії про протилежне свідчать такі особливості:

–         більшість користувачів з найбільшим внеском не є адміністраторами

–         більшість авторів відзначених статей не є адміністраторами

–        більшість дописувачів, що мають в реальному житті науковий ступінь не є адміністраторами

–     значна частина адміністраторів проявляють пасивність і уникають участі в обговоренні гострих, суперечливих питань

Питання щодо змісту статей. На цей випадок у Вікіпедії діє офіційна порада, що в корні заперечує демократичний механізм – «Голосування не замінює обговорення». Ця порада протиставляє голосуванню інший механізм – пошук консенсусу, меритократичний по своїй суті  Механізми пошуку консенсусу виписані у Вікіпедії досить детально, стисло їх можна звести до таких:

–  найважливішим аргументом вважається посилання на авторитетне джерело, оригінальні дослідження не допускаються;

–      в разі, якщо авторитетні джерела подають протилежні позиції, в статті висвітлюються обидві у максимально нейтральних формулюваннях;

–      переходи на особистості та образи забороняються, порушники правил можуть бути обмежені в доступі до проекту.

Чи сприяє такий підхід досягненню мети Вікіпедії – створенню якісної енциклопедії? Як правило сприяє, принаймні про це свідчать такі факти:

–       в усіх мовних розділах Вікіпедії постійно зростає як кількість статей, так і їх якість;

–      популярність Вікіпедії в усіх країнах постійно зростає, що свідчить про довіру до проекту;

–  існують порівняльні дослідження помилок англомовної Вікіпедії і енциклопедії “Британіка”, які роблять висновок на користь Вікіпедії.

Суперечки щодо вилучення статей. Тут ми спостерігаємо боротьбу меритократичних принципів з демократичними. Саме питання пов’язано з наявністю ряду закріплених офіційно вимог до статей Вікіпедії (в тому числі – критерії значимості), які, однак, різні вікіпедисти можуть тлумачити по-різному. В різних Вікіпедіях питання щодо вилучення може вирішуватися як голосуванням (демократичний механізм) так і пошуком консенсусу (меритократничний механізм), однак історія багатьох Вікіпедій, зокрема російської, а нещодавно  і української, засвідчила перехід від демократичного до меритократичного механізму, що на нашу думку є свідченням переваги останнього. Щоправда  в даному випадку меритократичний механізм ще не досяг досконалості – остаточне рішення приймає адміністратор, обраний за демократичним механізмом.

Прозорість процесів у Вікіпедії. Додатковою перевагою Вікіпедії є прозорість усіх дій, які чинять її дописувачі. Сторінки Вікіпедії мають спеціальну вкладку – «історію редагувань», з якої можна відслідкувати внесок будь-якого користувача.  Окрім того, що цей механізм убезпечує статті від вандалів (дії вандалів легко відкидаються), він привносить меритократичні цінності навіть в демократичний процес обрання адміністраторів. З одного боку документування кожної дії дозволяє відслідковувати як конструктивні кроки вікіпедистів, так  і хибні, і посилатися на них при вирішенні кадрових питань; з іншого боку, усвідомлення кожним з адміністраторів прозорості своїх дій стримує їх від необдуманих або протиправних кроків. Завдяки цьому здійснення недостойних вчинків уповноважених вікіпедистів мінімізується. Зазначимо, що правила Вікіпедії дозволяють винести питання про недовіру тій чи іншій уповноваженій особі в будь-який момент, якщо на це є підстави.

Стратегія діяльності. Нарешті, ще одна особливість Вікіпедії – це чітке усвідомлення мети і програми дій. Мета Вікіпедії формулюється достатньо просто – створення максимально якісної і універсальної енциклопедії. Програма дій також для кожного вікіпедиста максимально чітка. В загальному випадку – це написання нових статей і вдосконалення існуючих, наскільки дозволяє компетенція.

В окремих випадках вікіпедисти заздалегідь планують для себе обсяг роботи, наприклад створюють списки статей для створення, списки статей для перекладу з інших мовних розділів або списки статей для поліпшення. Як свідчить досвід, такий підхід сприяє кращій систематизації інформації і, як наслідок, більшій універсальності Вікіпедії.

Врешті, процес планування дій і їх виконання у Вікіпедії нерозривний. Звісно трапляються окремі учасники, які започатковуючи працю сподіваються, що її продовжить «хтось». Втім, достатнє тривале перебування в проекті вчить тому, що «хтось» зазвичай не приходить і справу слід робити власноруч.

Можливо на Вікіпедії і трапляються люди, які приходять з іншою метою, далекою від побудови енциклопедії, але надовго вони не затримуються.

Запозичення досвіду Вікіпедії. Стрімкий розвиток Вікіпедії, зокрема вихід її протягом 10 років існування у десятку найпопулярніших сайтів світу і на перше місце серед сайтів, що не заробляють на рекламі, дозволяють  говорити про її досвід як дуже успішний і вартий запозичення. Вище ми показали, що найуспішніші кроки Вікіпедії пов’язані із застосуванням меритократичних механізмів. Чи можна запозичити меритократичні механізми Вікіпедії у реальному житті?

На наш погляд, певною мірою можна, принаймні можна виділити деякі принципи меритократичного функціонування:

–   усі дії керівних або уповноважених осіб повинні бути прозорими й доступними для перевірки кожним бажаючим, в ряді випадків це вимагатиме впровадження відповідних технічних механізмів;

–      механізм звернення уваги на протиправні дії та висловлення колективної недовіри керівникові має бути достатньо простим;

–     при вирішенні важливих питань слід брати до уваги якість аргументів, перевага віддаватися аргументам, що спираються на авторитетні дослідження або досвід;

–         за винятком кадрових питань, обговорення особистостей недоречне;

Складнішим є питання щодо стратегії діяльності. Очевидно, суспільне життя надзвичайно багатоманітне і розвиток кожної галузі передбачає свою локальну мету і свою програму дій. Тому висновок в цьому питанні може бути лише наближений – розвиток меритократичним шляхом вимагає формулювання максимально чіткої мети і програми дій для кожної галузі господарства і культури, а також готовність кожного цю програму втілювати.  І якщо мету ще можна сформулювати загальними словами, такими як «благоустрій», «процвітання», «успішність» і т.п., то складення програми конкретних дій для кожної галузі і тим більш її втілення вимагає неабияких зусиль, непідвладних Його величності «Хтосю».

Advertisements