Майбутнє початкової мистецької освіти: проблеми і шляхи розв’язання

1. Виклики

Сучасні виклики існуванню  початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) (надалі в документі – ДМШ, умовно «дитячі мистецькі школи»)  пов’язані зі змінами в бюджетному кодексі, що призводять до зміни структури фінансування[1]:%d0%bc%d0%b0%d0%bb-1

Скорочення фінансування безпосередньо призводить до зменшення можливості ДМШ виплачувати зарплату викладачам, оплачувати комунальні послуги, оновлювати матерально-технічну базу, поповнювати бібліотеку, покривати інші витрати. В свою  чергу зменшення такої можливості призводить до зменшення обсягу уваги, яку ДМШ може приділити дітям, а в критичному випадку – до закриття ДМШ.

В масштабі країни це означатиме скорочення кількості дітей, що зможуть отримати якісну початкову мистецьку освіту, а також скорочення кількості робочих місць у галузі початкової мистецької освіти, тобто – деградацію початкової мистецької освіти.

2. Шляхи подолання

 Необхідною умовою для повноцінного функціонування ДМШ є збереження їх фінансування на належному рівні. Розглянемо декілька сценаріїв

Сценарій 1 – за рахунок плати за навчання

Теоретично підвищення плати за навчання в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є низький рівень доходів населення, і як наслідок – обмежені можливості батьків оплачувати навчання дітей.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-2

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з малозабезпечених сімей у праві на отримання початкової мистецької освіти.

Сценарій 2 – за рахунок місцевих бюджетів

 Теоретично збільшення видатків місцевих бюджетів на забезпечення діяльності на початкову мистецьку освіту в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є неспроможність багатьох регіонів належним чином фінансувати мистецьку освіту, і як наслідок – закриття ДМШ у найменш забезпечених регіонах.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-4

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з окремих районів у праві на отримання початкової мистецької освіти.

  Сценарій 3 – за рахунок диверсифікації початкової освіти

 Запропонований в Міністерстві культури сценарій [3, 4] передбачає, насамперед, диверсифікацію мистецької освіти на «формальну», яка передбачає повноцінний цикл, що дозволяє випускникам ДМШ претендувати на продовження мистецької освіти на професійному рівні та «неформальну», рівень якої є недостатнім для продовження мистецької освіти на професійному рівні.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-5

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту на високому рівні, хоча  й загальна кількість дітей, долучених до мистецької освіти може бути збережена.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-6

Таким чином кількість дітей, що зможуть отримати якісну початкову освіту зменшиться. Також зменшиться і кількість робочих місць у ДМШ. Додатковим ризиком є створення передумов до конфлікту між дітьми, що  в межах одного закладу отримуватимуть освіту різної якості.

Сценарій 4 – відродження субвенції з держбюджету

 Відродження субвенції з державного бюджету дозволить відновити повноцінне фінансування усіх ДМШ

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-7

Очікуваним наслідком реалізації такого кроку буде збереження ДМШ та створення передумов для подальшого поліпшення якості початкової мистецької освіти.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-8

Для реалізації цього сценарію існують два шляхи:

  • визнання бюджетної реформи 2015-2016 такою, що не виправдала очікування, і відродження ефективнішої бюджетної політики державних субвенцій
  • доповнення змін ст.103 Бюджетного кодексу положенням, що передбачає можливість субвенції місцевим виконавчим органам влади на діяльність ДМШ.

3. Висновки

 У доповіді розглянуто 4 можливі сценарії початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).

Перевагою перших трьох сценаріїв є незначна економія коштів з державного бюджету (орієнтовно – порядку 0,25 % держбюджету[2]), натомість недоліком – суттєве зменшення кількості дітей, що зможуть  отримати якісну початкову мистецьку освіту (орієнтовно – порядку 50 % [3]) та (або) зменшення кількості мистецьких освітніх закладів. У довготривалій перспективі – зниження рівня підготовки абітурієнтів вищих мистецьких закладів та падіння рівня професійної підготовки митців в цілому.

Перевагою четвертого сценарію є збереження кількості дітей, що отримуватимуть якісну початкову мистецьку освіту та створення передумов для поліпшення якості мистецької освіти в країні в цілому. Недоліком – навантаження на центральний бюджет.

Зважаючи на те, що однією з цілей Довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ[4] є «удосконалення системи культурно-мистецької освіти — запровадження нових форм навчання, модернізація системи культурно-мистецької освіти, включаючи загальноосвітні навчальні заклади, поліпшення професійної підготовки чи перепідготовки кадрів, вдосконалення методичних та навчальних матеріалів, розвиток наукових досліджень та активізація міжнародного обміну»,  найбільш відповідним є 4-й сценарій – «відродження субвенції з держбюджету».

Використані джерела.

  1. Віталій Бабенко. Фінансування культури в Україні 2016 році. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/36265
  2. Юлія Кіндра. Реформа може спричинити закриття музичних, хореографічних і художніх шкіл. –  Режим доступу:   http://news.platfor.ma/save-khudozhny-shkoly-petition/
  3. Презентація Презентація засідання робочої групи «Початкова мистецька освіта» 18 січня 2017 року. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2jUqZzL
  4. Лист Міністра культури від 1.02.2017 №83/7-4/15-17. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2kKB5CJ
  5. Лист Міністерства фінансів від 28.12.2016 № 31-07010-7/36563, див. скан на сторінці «Питання реформи початкової мистецької освіти» блогу Громадської ради при Міністерстві культури України. –  Режим доступу:   https://mincult.wordpress.com/comission/artcomission/art_school_reform/

[1] Детальніше про скасування субвенцій – [1-2]

[2] За інформацією Міністерства фінансів відродження субвенцій на функціонування ДМШ потребує віднаходження в бюджеті порядку 2 млрд грн. [5] Загалом видатки держбюджету України станом на 2016 рік складають близько 800 млрд. грн.

[3] Оцінка орієнтовна і може коливатися в залежності від параметрів того чи іншого сценарію.

[4] Схвалена  Кабінетом міністрів України розпорядженням від 1 лютого 2016 р. № 119-р

 

Андрій Бондаренко
Представлено на розгляд Комісії з питань мистецтва та культурно-мистецької освіти Громадської ради при Міністерстві культури України 5 лютого 2017

Advertisements

Хитун Бовтун на стінку заліз

Створив озвучення до мультфільму “Хитун Бовтун” українською. В Європі цей перссонаж відомий як Humpy dumpty в Азії – як Шалтай Болтай. Співає Павло Денисенко. Звук – Володимир Д’яченко. Приємного перегляду!

Василь Сліпак і Київська консерваторія

%d0%b2%d0%b0%d1%81%d0%b8%d0%bb%d1%8c%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%bf%d0%b0%d0%baПрочитав у новинах, наче пропонують консерваторський зал назвати іменем Василя Сліпака.
Як випускник консерваторії, я звичайно таку пропозицію підтримую. Але є одна сумна деталь. Від великої зали консерваторії в напрямку бібліотеки і їдальні йде довжелезний такий коридор. І в кінці цього коридору розміщені…. ніколи не вгадаєте….. Портрети російських композиторів з логотипом «россотруднічєства».

Не знаю, чи був Чайковський або Балакірєв співробітником «россотруднічєства», якось на уроках з історії російської музики нам про це не розповідали, але Василю Сліпаку, гадаю, таке сусідство не сподобалося би.

Панове, хто був на колегії…. Невже так важко було до рекомендації щодо найменування зали додати ще одну – щодо оптимізації «россотруднічєства»?

Київська консерваторія: культурний шок.

Давно не був у консерваторії. Сьогодні зайшов, бо треба мені дещо в архіві пошукати, і був в шоці.

Шок перший. Щойно вступаєш на поріг, одразу бачиш величезний плакат, на якому надруковано… судове рішення, в якому хтось там за щось там має щось сплатити. Я не хочу тут писати хто і за що, бо це окрема історія, але сам факт – що консерваторія поміщає на чільне місце? Чим вона пишається? Читати далі

#Щедрик100challenge

Відгукуюсь на ініціативу Назарій Давидовський щодо #Щедрик100challenge до 100-річчя виконання Щедрика.
Я щоправда співати не вмію, з голосом у мене якось не дуже склалося, тому вшанував Миколу Дмитровича як зумів, вибачайте якщо щось не так 🙂 Читати далі

10 років у Вікіпедії

Wikipedia-logo24 травня виповнюється 10 років моєї діяльності у Вікіпедії. Саме 24 травня 2006 я зареєструвався у проекті і розпочав довгий шлях, який таки змінив дещо моє життя. За 10 років я зробив більше 90 тисяч редагувань (пруф), започаткував 9135 статей (список) і тепер входжу в топ-10 українських вікіпедистів за відвідуваністю моїх статей (пруф).

Читати далі