Щодо проекту положення про атестацію педагогічних працівників закладів освіти сфери культури

Ознайомився з проектом положення про атестацію педагогічних працівників закладів освіти сфери культури.  Як член президії  Громадської ради при Міністерстві культури, не міг оминути.

Результатом опитувань і численних обговорень з колегами став ось такий список пропозицій, надісланий на адресу, зазначену на сайті Міністерства – change2017@i.ua   Можливо не все відзначив, але принаймні те що вважав за найбільш необхідне.

Публікую, щоб потім не казали, що мовляв ніхто нічого не пропонував…

П.п. текст зміни Примітки
розділ І

 

2.2

 

Веде заняття (спілкується на заняттях, під час виконання професійних обов’язків), веде навчальну та­/або службову документацію державною мовою відповідно до Закону Веде заняття (спілкується на заняттях, під час виконання професійних обов’язків), веде навчальну та/або службову документацію державною мовою відповідно до чинного законодавства редакційна
3.2 Узяв участь за весь міжатестаційний період у не менше п’яти заходах підвищення кваліфікації з навчальних дисциплін, які викладає, або за напрямками методичної роботи, у тому числі зі спеціальностей або за видами діяльності, пов’язаних з його роботою (з них 1 захід за весь міжатестаційний період обсягом не менше 2 кредитів ЄКТС)

 

Узяв участь за весь міжатестаційний період у не менше п’яти заходах підвищення кваліфікації з навчальних дисциплін, які викладає, або за напрямками методичної роботи, у тому числі зі спеціальностей або за видами діяльності, пов’язаних з його роботою (з них 1 захід за весь міжатестаційний період обсягом не менше 60 академічних годн)

 

Поняття кредитів ЄКТС застосовуються лише для здобувачів вищої освіти. Натомість викладач, що проходить підвищення кваліфікації не є здобувачем вищої освіти. Тому слід рахувати в академічних годинах.
розділ ІІ

 

1.2.4.

. кількість учнів, відрахованих із закладу до завершення повного курсу навчання, (для викладачів теоретичних, факультативних дисциплін та колективного музикування – кількість учнів, які пропустили 50 % і більше занять з таких навчальних дисциплін) не перевищує 40% від загальної кількості учнів класу (групи);

 

. кількість учнів, відрахованих із закладу за неуспішність (для викладачів теоретичних, факультативних дисциплін та колективного музикування – кількість учнів, які пропустили 50 % і більше занять з таких навчальних дисциплін) не перевищує 40% від загальної кількості учнів класу (групи);

 

(або вилучити)

Лише відрахування за неуспішність може бути показником недостатньої ефективності роботи викладача.

Натомість в багатьох  випадках (а в ДМШ – в більшості випадків), відраховування відбуваються з інших причин. зокрема  через несплату за навчання або за власним бажанням здобувача освіти (або на підставі відповідної заяви батьків), причиною чому можуть бути неможливість сплачувати за навчання, зміна місця проживання, обрання дитиною інших пріоритетів, і інших, незалежних від  викладача обставин.

Такий критерій може спонукати викладача тиснути на дітей із вимогою не покидати навчальний заклад, що є порушенням їх прав на вільний вибір професії та місця проживання.

Також цей критерій демотивуватиме викладачів брати дітей віком від 9 років, адже така дитина не встигне закінчити мистецьку школу до отримання атестату зрілості, що призведе до дискримінації дітей за віковою ознакою.

2.2.4

3.2.4

4.5

5.5

6.5

 

Аналогічно до попереднього Аналогічно до попереднього Аналогічно до попереднього
2.2.5 забезпечує не менше одного разу на рік публічний виступ (сольний або в складі учнівського колективу) або демонстрування творів кожного здобувача освіти на заходах місцевого (районного в містах, міського, селищного, сільського) рівня забезпечує не менше одного разу на рік публічний виступ (сольний або в складі учнівського колективу) або демонстрування творів здобувачів освіти на заходах місцевого (районного в містах, міського, селищного, сільського) рівня

 

(або вилучити)

Хоча публічні виступи є бажаним і стимулюючим фактором, не можна вимагати таких виступів від усіх без винятку здобувачів освіти, принаймні на початковому рівні. Деякі учні можуть відмовлятися від публічних виступів через стан здоров’я, особливості психіки, релігійні переконання і т.п. причини, і не можна ставити викладача в ситуацію, коли він змушений буде вимагати від дитини таких виступів.
1.2.5.

3.2.5,

4.6

5.6

Аналогічно до попереднього Аналогічно до попереднього Аналогічно до попереднього
5.7. забезпечує участь як мінімум 40 % студентів, що опановують відповідну дисципліну, у культурологічних заходах, проектах, у тому числі, наукових, науково-практичних конференціях – для викладачів культурологічних спеціальностей коледжів забезпечує не менше одного разу на рік участь студентів, що опановують відповідну дисципліну , у культурологічних заходах, проектах, у тому числі, наукових, науково-практичних конференціях – для викладачів культурологічних спеціальностей коледжів

 

(або вилучити)

Хоча науково-практичні конференції і інші подібні заходи є корисною формою роботи, вимагати від студентів брати участь в таких заходах не завжди доцільно. Насамперед це стосується студентів виконавських спеціальностей (напр. духовиків), для яких пріоритетним є розвиток виконавської майстерності, а не науковий напрямок.  Крім того не всі дисципліни передбачають організацію науково-практичних конференцій, наприклад історія музики – більшою мірою, сольфеджіо – меншою.

Відтак заявлені 40 % є недоречними.

 

4.7, 6.7 Аналогічно до попереднього Аналогічно до попереднього Аналогічно до попереднього
 

Розділ ІІІ

4.4

забезпечив супровід не менше 65 % публічних виступів здобувачів освіти (сольних або в колективі) з тих, хто навчається в класі (групі), у тому числі на заходах районного в містах, міського, селищного, сільського рівня забезпечив супровід не менше 65 % публічних виступів здобувачів освіти (сольних або в колективі із числа тих, що відбуваються за участі концертмейстера) з тих, хто навчається в класі (групі), у тому числі на заходах районного в містах, міського, селищного, сільського рівня

 

(або вилучити)

Значна частина публічних виступів відбувається без концертмейстера. Зокрема співаки нерідко виступають під фонограму («мінусовку»), а хорові колективи та вокальні ансамблі нерідко співають акапела. Не можна спонукати концертмейстера тиснути на дітей з вимогою заборонити виступи під фонограму («мінусовку»). Робота концертмейстера при цьому залишається необхідною для підготовки учня до виступу (навіть якщо кінцевий результат буде без участі концертмейстера).
1.2.4

2.2.4

3.2.4

5.4, 6.5

 

Аналогічно до попереднього Аналогічно до попереднього Аналогічно до попереднього
 

Розділ V

2.3

Підтвердив авторство (пройшов перевірку на плагіат) та ефективність методу шляхом отримання незалежного фахового висновку (експертизи), має не менше двох зовнішніх (незалежних) експертних висновків з підтверддженням; (вилучити) Критерій недоречний. Для більшості виконавських спеціальностей (принаймні для виконавців на тих інструментах, що не зазнали суттєвої реконструкції протягом останнього століття) винаходження принципово нових методик є недоцільним. Витрата часу викладача на опис такого «оригінального методу» лише відбиратиме його сили і час, і не матиме жодного позитивного ефекту на реальну якість надання освітніх послуг.

 

 

Advertisements

Щодо проекту концепції сучасної мистецької школи

Наприкінці 2017 листопада Міністерство культури України запропонувало нам проект концепції сучасної мистецької школи. Документ було представлено  на сайті Міністерства. Тут є версія документа від 23 листопада 2017 .

Хоча така концепція і потрібна в умовах, коли все більше і більше чиновників не розуміють, навіщо мистецька освіта потрібна взагалі, все ж низка положень концепції викликає обурення. Тому написав свої зауваження та пропозиції.

Документ повністю тут – http://aib.at.ua/load/kritika_proektu_koncepciji_pochatkovoji_misteckoji_osviti/1-1-0-13

Загальний висновок:

В поточному вигляді Концепція потребує докорінної переробки.

Основним недоліком Концепції є її опора на релігійний підхід, згідно з яким мистецтво буцім-то «готує свідомість суспільства до пошуку духовних знань». Це є не тільки неприйнятним з огляду на ст. 35 Конституції України, в якій йдеться про відокремлення держави від церкви, але й обумовлює помилковість багатьох подальших положень Концепції. З метою усунення вказаних недоліків пропонується:

  • докорінно переписати розділ «Початкова мистецька освіта: традиції та підґрунтя», залучивши українських мистецтвознавців, здатних забезпечити науковий підхід до розуміння сутності мистецтва та його історії (а не релігійний);
  • докорінно переписати розділ «Сучасна мистецька школа: чому необхідні зміни?», усвідомивши адресатом цієї Концепції широке коло представників місцевих органів влади, активної громадськості, меценатів, та враховуючи, що в середовищі педагогічних працівників шкіл Міністерство наразі повинно відновити довіру;
  • для розділів «Модель сучасної мистецької школи» і, особливо, «Шляхи реалізації концепції», визначити інституції, відповідальні за впровадження Концепції, і зокрема, визначити роль і задачі самого Міністерства культури, як центрального органу виконавчої влади у сфері культури і мистецтв.

 

Пам’яті Олексія Курінного

IMG_4713
Олексій Курінний у 2015 році. Фото А. Бондаренка

Поховали Олексія Курінного. Він загинув в автокатастрофі, повертаючись з Варшави.

Мабуть найбільший талант Олексія Курінного полягав в тому, що він вмів докопуватись до сутності справи аж до самого кореня. Коли він докопувався до правди, він не вуалював її в політкоректні вислови, не намагався обходити гострі кути чи шукати завуальовані фразеологізми. Навпаки, він вмів подати правду в парадоксально гострому вигляді. Це звісно бісило його ворогів, але надихало нас. Таким я запам’ятав Олексія Курінного. При цьому в особистому спілкуванні (хоч і мало на жаль я його знав), він був дуже навіть простим, відкритим, але знов-таки дуже точним і влучним у думках. Читати далі

Кому “дякувати” за знищені дерева?

6-7 травня невідома мерзота знищила з десяток дерева неподалік мого дому. Ось вони:

Запит на службу 1551 показав, що виявляється 16 березня 2017 наші мандатоносці Київради прийняли рішення “Про передачу обслуговуючому кооперативу “Братиславський” земельних ділянок для гаражного будівництва на вул. Братиславській 34-А та 38-А в Деснянському районі міста Києва” (Д-7926)

Це означає, що кооператив “Братиславський” має право випиляти усе живе, що росте на цій ділянці і збудувати там стоянку, аби вдячні мешканці навколишніх будинків тепер дихали вихлопними газами і парами асфальту, бензину і іншими відходами.

Пошук по сайту Київради дозволив знайти і список негідників, які це рішення підтримали. 77 із 90. З усіх фракцій, окрім “Самопомочі“. Дякуємо вам, Самопоміч, хоч ви тут вчинили як люди. Депутат від району М. Буділов також до його честі не проголосував, а от вже його колега з Лісового І.Картавий  і інші – прогнулись.

Ну, і, само собою, дякуємо Кличку за “покращення”. Доголосувались, ідіоти…

Київський міський голова (разом – 1) ЗА = 0 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 0
Кличко В. В.
Депутатська фракція «Солідарність» (разом – 52) ЗА = 42 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 4
Андрєєв А. С. Артеменко С. В. За
Баленко І. М. Банас Д. М. За
Гончаров В. В. За Гончаров 0. В.
Горбунов Я. В. За Грушко В. В. За
Дегтярьова Л. В. За Діденко Я. 0. За
Дрепін А. В. За Зубко Ю. Г. За
Іщенко М. В. За Конобас М. П.
Костенко Л. В. За Костюшко 0. П. За
Криворучко Т. Г. За Крикунов Ю. В. За
Левін В. І. За Майзель С. П. Не голосував
Маляревич 0. В. За Маслова Н. В. За
Михайленко В. 0. За Міщенко 0. Г. За
Мондриївський В. М. За Муха В. В. За
Негрич М. М. За Непоп В. І. За
Никорак І. П. Не голосував Овраменко 0. В. За
Окопний 0. Ю. Онуфрійчук В. М. За
Опадчий І. М. За Пабат 0. В. За
Петровець 0. Ф. За Пилипенко С. 0. За
Пишняк В. П. За Приходько Н. І. За
Прокопів В. В. За Росляков В. В. За
Сагайдак І. В. Не голосував Старостенко Г. В.
Сторожук В. П. Не голосував Странніков А. М. За
Сулига Ю. А. За Терентьєв М. 0. За
Турець В. В. За Харченко 0. В. За
Шарій В. В. За Шкуро М. Ю. За
Ярмоленко Ю. 0. За Ясинський Г. І. За
Депутатська фракція «Об’єднання «Самопоміч» (разом – 22) ЗА = 0 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 13 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 2
Антонєнко Л. В. _ Балицька 0. С. _
Башлаков С. В. Утримався Березницька Л. І. Утримався
Богатов К. В. Борозенець М. І. Утримався
Васильчук В. В. Утримався Вахель Ю. В.
Гусовський С. М. Утримався Лобан Ю. М. Утримався
Макаров 0. А. Утримався Манойленко Н. В. Утримався
Марченко Р. В. Ноздря В. І. Утримався
Осадчук А. П. Утримався Пинзеник 0. 0. Не голосував
Руденко 0. П. Утримався Сандалова Г. 0. Утримався
Стрижов Д. С. Таранов А. В. Не голосував
Харчук С. В. Утримався Шульга Н. І.
Депутатська фракція «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (разом – 17) ЗА = 14 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 0
Антонова 0. Ю. За Березніков 0. І. За
Бондаренко В. Д. За Веремеєнко 0. Л. За
Галайчук І. В. За Гуманенко В. Л. За
Дідовець Ю. В. За Кочур М. А. За
Меліхова Т. І . За Москаль Д. Д.
Паладій С. В. За Поживанов 0. М.
Римаренко С. Г. За Свириденко Г. В. За
Старовойт В. М. Товмасян В. Р. За
Шаповал А. А. За
Депутатська фракція «Єдність» (разом – 15) ЗА = 10 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 0
Бродський В. Я. За Бродський 0. Я. За
Задерейко А. І. За Іванченко В. А. За
Калініченко Д. Ю. За Кісільов І. П.
Кримчак С. 0. Новіков 0. 0. За
Омельченко 0. 0. Павлик В. А. За
Тесленко П. П. За Шлапак А. В. За
Яловий В. Б. Яловий К. В.
Ярошенко Р. В. За
Депутатська фракція «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (разом – 14) ЗА = 11 ПРОТИ = 0 УТРИМАЛИСЬ= 0 НЕ ГОЛОСУВАЛИ = 1
Антоненко П. Д. За Бенюк Б. М.
Бондарчук 0. В. Бохняк В. Я. За
Буділов М. М. Не голосував Гелевей 0. І. За
Картавий І. Л. За Кузик П. М. За
Кутняк С. В. За Мірошниченко І. М. За
Назаренко В. Е. За Попов Д. В. За
Сиротюк Ю. М. За Чернецький 0. С. За

 

Майбутнє початкової мистецької освіти: проблеми і шляхи розв’язання

1. Виклики

Сучасні виклики існуванню  початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) (надалі в документі – ДМШ, умовно «дитячі мистецькі школи»)  пов’язані зі змінами в бюджетному кодексі, що призводять до зміни структури фінансування[1]:%d0%bc%d0%b0%d0%bb-1

Скорочення фінансування безпосередньо призводить до зменшення можливості ДМШ виплачувати зарплату викладачам, оплачувати комунальні послуги, оновлювати матерально-технічну базу, поповнювати бібліотеку, покривати інші витрати. В свою  чергу зменшення такої можливості призводить до зменшення обсягу уваги, яку ДМШ може приділити дітям, а в критичному випадку – до закриття ДМШ.

В масштабі країни це означатиме скорочення кількості дітей, що зможуть отримати якісну початкову мистецьку освіту, а також скорочення кількості робочих місць у галузі початкової мистецької освіти, тобто – деградацію початкової мистецької освіти.

2. Шляхи подолання

 Необхідною умовою для повноцінного функціонування ДМШ є збереження їх фінансування на належному рівні. Розглянемо декілька сценаріїв

Сценарій 1 – за рахунок плати за навчання

Теоретично підвищення плати за навчання в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є низький рівень доходів населення, і як наслідок – обмежені можливості батьків оплачувати навчання дітей.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-2

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з малозабезпечених сімей у праві на отримання початкової мистецької освіти.

Сценарій 2 – за рахунок місцевих бюджетів

 Теоретично збільшення видатків місцевих бюджетів на забезпечення діяльності на початкову мистецьку освіту в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є неспроможність багатьох регіонів належним чином фінансувати мистецьку освіту, і як наслідок – закриття ДМШ у найменш забезпечених регіонах.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-4

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з окремих районів у праві на отримання початкової мистецької освіти.

  Сценарій 3 – за рахунок диверсифікації початкової освіти

 Запропонований в Міністерстві культури сценарій [3, 4] передбачає, насамперед, диверсифікацію мистецької освіти на «формальну», яка передбачає повноцінний цикл, що дозволяє випускникам ДМШ претендувати на продовження мистецької освіти на професійному рівні та «неформальну», рівень якої є недостатнім для продовження мистецької освіти на професійному рівні.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-5

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту на високому рівні, хоча  й загальна кількість дітей, долучених до мистецької освіти може бути збережена.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-6

Таким чином кількість дітей, що зможуть отримати якісну початкову освіту зменшиться. Також зменшиться і кількість робочих місць у ДМШ. Додатковим ризиком є створення передумов до конфлікту між дітьми, що  в межах одного закладу отримуватимуть освіту різної якості.

Сценарій 4 – відродження субвенції з держбюджету

 Відродження субвенції з державного бюджету дозволить відновити повноцінне фінансування усіх ДМШ

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-7

Очікуваним наслідком реалізації такого кроку буде збереження ДМШ та створення передумов для подальшого поліпшення якості початкової мистецької освіти.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-8

Для реалізації цього сценарію існують два шляхи:

  • визнання бюджетної реформи 2015-2016 такою, що не виправдала очікування, і відродження ефективнішої бюджетної політики державних субвенцій
  • доповнення змін ст.103 Бюджетного кодексу положенням, що передбачає можливість субвенції місцевим виконавчим органам влади на діяльність ДМШ.

3. Висновки

 У доповіді розглянуто 4 можливі сценарії початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).

Перевагою перших трьох сценаріїв є незначна економія коштів з державного бюджету (орієнтовно – порядку 0,25 % держбюджету[2]), натомість недоліком – суттєве зменшення кількості дітей, що зможуть  отримати якісну початкову мистецьку освіту (орієнтовно – порядку 50 % [3]) та (або) зменшення кількості мистецьких освітніх закладів. У довготривалій перспективі – зниження рівня підготовки абітурієнтів вищих мистецьких закладів та падіння рівня професійної підготовки митців в цілому.

Перевагою четвертого сценарію є збереження кількості дітей, що отримуватимуть якісну початкову мистецьку освіту та створення передумов для поліпшення якості мистецької освіти в країні в цілому. Недоліком – навантаження на центральний бюджет.

Зважаючи на те, що однією з цілей Довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ[4] є «удосконалення системи культурно-мистецької освіти — запровадження нових форм навчання, модернізація системи культурно-мистецької освіти, включаючи загальноосвітні навчальні заклади, поліпшення професійної підготовки чи перепідготовки кадрів, вдосконалення методичних та навчальних матеріалів, розвиток наукових досліджень та активізація міжнародного обміну»,  найбільш відповідним є 4-й сценарій – «відродження субвенції з держбюджету».

Використані джерела.

  1. Віталій Бабенко. Фінансування культури в Україні 2016 році. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/36265
  2. Юлія Кіндра. Реформа може спричинити закриття музичних, хореографічних і художніх шкіл. –  Режим доступу:   http://news.platfor.ma/save-khudozhny-shkoly-petition/
  3. Презентація Презентація засідання робочої групи «Початкова мистецька освіта» 18 січня 2017 року. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2jUqZzL
  4. Лист Міністра культури від 1.02.2017 №83/7-4/15-17. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2kKB5CJ
  5. Лист Міністерства фінансів від 28.12.2016 № 31-07010-7/36563, див. скан на сторінці «Питання реформи початкової мистецької освіти» блогу Громадської ради при Міністерстві культури України. –  Режим доступу:   https://mincult.wordpress.com/comission/artcomission/art_school_reform/

[1] Детальніше про скасування субвенцій – [1-2]

[2] За інформацією Міністерства фінансів відродження субвенцій на функціонування ДМШ потребує віднаходження в бюджеті порядку 2 млрд грн. [5] Загалом видатки держбюджету України станом на 2016 рік складають близько 800 млрд. грн.

[3] Оцінка орієнтовна і може коливатися в залежності від параметрів того чи іншого сценарію.

[4] Схвалена  Кабінетом міністрів України розпорядженням від 1 лютого 2016 р. № 119-р

 

Андрій Бондаренко
Представлено на розгляд Комісії з питань мистецтва та культурно-мистецької освіти Громадської ради при Міністерстві культури України 5 лютого 2017

Київська консерваторія: культурний шок.

Давно не був у консерваторії. Сьогодні зайшов, бо треба мені дещо в архіві пошукати, і був в шоці.

Шок перший. Щойно вступаєш на поріг, одразу бачиш величезний плакат, на якому надруковано… судове рішення, в якому хтось там за щось там має щось сплатити. Я не хочу тут писати хто і за що, бо це окрема історія, але сам факт – що консерваторія поміщає на чільне місце? Чим вона пишається? Читати далі

Комплексна програма революційної трансформації України

Нещодавно прочитав на ФБ-сторінці в.о. голови Мерітократичної партії Сергія Худолія про пошук “цілісної комплексної програми революційної (стислої у термінах) трансформації України (суспільних відносин, політичної системи суспільства, системи місцевого самоврядування, системи правосуддя), програми розвитку (модернізації) економіки України та програми реформування органів державної влади в інтересах більшості громадян.”

Не бачу вагомих причин, які би обмежували мене в праві таку програму запропонувати, а відтак пропоную: Читати далі