Про Олексія Курінного і похоронну музику

IMG_4713
Олексій Курінний у 2015 році. Фото А. Бондаренка

Поховали Олексія Курінного. Він загинув в автокатастрофі, повертаючись з Варшави.

Мабуть найбільший талант Олексія Курінного полягав в тому, що він вмів докопуватись до сутності справи аж до самого кореня. Коли він докопувався до правди, він не вуалював її в політкоректні вислови, не намагався обходити гострі кути чи шукати завуальовані фразеологізми. Навпаки, він вмів подати правду в парадоксально гострому вигляді. Це звісно бісило його ворогів, але надихало нас. Таким я запам’ятав Олексія Курінного. При цьому в особистому спілкуванні (хоч і мало на жаль я його знав), він був дуже навіть простим, відкритим, але знов-таки дуже точним і влучним у думках.

Бог (якщо він взагалі є), забирає кого йому заманеться. Автошляхи – це місце, де людину забрати на той світ легше, ніж, де-інде ще…. Через автошляхи у нас забрали Чорновола, Скрябіна,.. і тепер Курінного…

Прощання з Олексієм, яке відбувалось у Будинку кіно (Київ, вул. Саксаганського, 6) неочікувано для мене як музиканта привідкрило делікатне питання – яка музика мала би звучати на прощанні?

Справа в тому. що звучала симфонічна музика Чайковського. Це я вважаю – некоректно. Звісно Петро Ілліч був геніальним композитором, але все-таки він вихованець російської культури і його музика має виразну російську інтонаційну природу. Не буду заглиблюватись в нюанси, музикознавці і так знають про що я, а немузикантам поясню просто – в його музиці вирує російський дух. Красиво, переконливо, майстерно, але саме російський. Саме той дух, проти експансії якого в Україні Олексій боровся все своє недовге на жаль життя.

Чи можна в музичній літературі останніх двох-трьох століть відшукати не менш геніальну і відповідну ситуації симфонічну музику? Для мене особисто на першому місці йде Павана на смерть інфанти Равеля. Дуже рафінована музика. Коли прийде мій час, то її включіть. Є траурні марші з 3-ї Бетховена або 5-ї симфонії Малера, хоча вони поступаються глибиною.І є симфонії Лятошинського. Скажімо, четверта. Ближча до нашого часу. І є “Голосіння” Карабиця. Це ще ближче. Це музика, яка передає і горе і дух боротьби одночасно. І вона саме українська за інтонаційною природою.

Тим більш прикро, що лише 2 тижні тому у контексті концерту до дня Незалежності Олексій зазначав: “Невже сім’я прихильників “русского міра” для нас кращі й дорожчі ніж свої?” (ось тут – https://www.obozrevatel.com/…/nevzhe-simya-prihilnikiv-russ…)

P.S. Родина Oleksiy Kurinniy дякує всім, хто висловив свої співчуття в зв’язку з нашою трагедією.
Картка батька в Ощадбанку:
5167 4900 5090 9440
Курінний Віктор Олексійович.

Advertisements

Опери В.А. Моцарта – українською

Вперше за останні кілька десятків років Ви матимете унікальну нагоду почути, як персонажі з опер Моцарта співатимуть рідною для нас мовою!

Цариця ночі, Дон Жуан, Фігаро і інші яскраві персонажі моцартівських опер зустрінуться на сцені, щоб подарувати Вам незабутню насолоду.

Усі сцени звучатимуть у неперевершених перекладах Миколи Лукаша та Євгена Дроб’язка, і – сюрприз – будуть власні переклади учасників концерту!

Вхід вільний!Афіша Моцарт 2017

Майбутнє мистецьких шкіл – що є найважливішим?

З 11 по 25 лютого я проводив опитування мистецької громадськості на тему майбутнього мистецьких шкіл. Ідея такого опитування виникла у зв’язку з планами міністерства щодо реформування початкових мистецьких закладів. Мета опитування – з’ясувати думку громадськості – що треба зберегти, що слід змінити. В опитуванні взяли участь 644 учасника. Дуже дякую всім, хто взяв участь. Отже публікую результати!

%d1%80%d0%b5%d0%b7%d1%83%d0%bb%d1%8c%d1%82%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-644

Найбільше очікують змін у забезпеченні інструментарієм та комп’ютерізації. Цей пункт вийшов на перше місце з 89,6 % і навіть трохи обійшов збереження самих шкіл (88,4%) та підвищення зарплат (79,8%)! Це вражаюче! Мабуть в більшості шкіл оновлення інструментарію востаннє відбувалося ще за Брежнєва, якщо так наболіло.

Меншою мірою, але є потреба (58,9 %) змін у навчальних програмах. Власне і тут можна поцікавитись, коли востаннє оновлювалися бібліотечні фонди, і відповідь мабуть буде аналогічною.

А ось очікування на реформи, рівняння на європейські моделі та перейменування – громадськістю не затребувані – менше 13%. І нарешті абсолютні аутсайдери опитування – економія бюджетів. Лише 1,2-1,4% погоджується з тим, що на мистецьких школах можна економити бюджетні кошти.

До речі, голосування йшло досить рівно. Лідери та аутсайдери опитування одразу ж виділилися. Це спостереження дозволяє стверджувати, що не було жодних “накруток” голосів, і похибка результатів є незначною.
%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0%d0%bc%d1%96%d0%ba%d0%b0-%d0%b3%d0%be%d0%bb%d0%be%d1%81%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-644
Сподіваюсь у міністерстві культури ці результати побачать і знайдуть в собі мужність їх врахувати.

А між тим запрошую до участі ще в одному опитуванні, де ключові положення пропонованої реформи дещо конкретизовані. Ось тут – https://goo.gl/forms/NhpOgJdhMhvbPJx83https://goo.gl/forms/NhpOgJdhMhvbPJx83

%d1%80%d0%b5%d1%84%d0%be%d1%80%d0%bc%d0%b0-2

 

Майбутнє початкової мистецької освіти: проблеми і шляхи розв’язання

1. Виклики

Сучасні виклики існуванню  початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) (надалі в документі – ДМШ, умовно «дитячі мистецькі школи»)  пов’язані зі змінами в бюджетному кодексі, що призводять до зміни структури фінансування[1]:%d0%bc%d0%b0%d0%bb-1

Скорочення фінансування безпосередньо призводить до зменшення можливості ДМШ виплачувати зарплату викладачам, оплачувати комунальні послуги, оновлювати матерально-технічну базу, поповнювати бібліотеку, покривати інші витрати. В свою  чергу зменшення такої можливості призводить до зменшення обсягу уваги, яку ДМШ може приділити дітям, а в критичному випадку – до закриття ДМШ.

В масштабі країни це означатиме скорочення кількості дітей, що зможуть отримати якісну початкову мистецьку освіту, а також скорочення кількості робочих місць у галузі початкової мистецької освіти, тобто – деградацію початкової мистецької освіти.

2. Шляхи подолання

 Необхідною умовою для повноцінного функціонування ДМШ є збереження їх фінансування на належному рівні. Розглянемо декілька сценаріїв

Сценарій 1 – за рахунок плати за навчання

Теоретично підвищення плати за навчання в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є низький рівень доходів населення, і як наслідок – обмежені можливості батьків оплачувати навчання дітей.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-2

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з малозабезпечених сімей у праві на отримання початкової мистецької освіти.

Сценарій 2 – за рахунок місцевих бюджетів

 Теоретично збільшення видатків місцевих бюджетів на забезпечення діяльності на початкову мистецьку освіту в окремих випадках може забезпечити повноцінне функціонування ДМШ. Проте на практиці перепоною для реалізації цього сценарію є неспроможність багатьох регіонів належним чином фінансувати мистецьку освіту, і як наслідок – закриття ДМШ у найменш забезпечених регіонах.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-4

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-3

Додатковим наслідком стане фактична дискримінація дітей з окремих районів у праві на отримання початкової мистецької освіти.

  Сценарій 3 – за рахунок диверсифікації початкової освіти

 Запропонований в Міністерстві культури сценарій [3, 4] передбачає, насамперед, диверсифікацію мистецької освіти на «формальну», яка передбачає повноцінний цикл, що дозволяє випускникам ДМШ претендувати на продовження мистецької освіти на професійному рівні та «неформальну», рівень якої є недостатнім для продовження мистецької освіти на професійному рівні.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-5

Очікуваним наслідком реалізації такого сценарію буде зменшення кількості дітей, що зможуть отримати початкову мистецьку освіту на високому рівні, хоча  й загальна кількість дітей, долучених до мистецької освіти може бути збережена.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-6

Таким чином кількість дітей, що зможуть отримати якісну початкову освіту зменшиться. Також зменшиться і кількість робочих місць у ДМШ. Додатковим ризиком є створення передумов до конфлікту між дітьми, що  в межах одного закладу отримуватимуть освіту різної якості.

Сценарій 4 – відродження субвенції з держбюджету

 Відродження субвенції з державного бюджету дозволить відновити повноцінне фінансування усіх ДМШ

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-7

Очікуваним наслідком реалізації такого кроку буде збереження ДМШ та створення передумов для подальшого поліпшення якості початкової мистецької освіти.

%d0%bc%d0%b0%d0%bb-8

Для реалізації цього сценарію існують два шляхи:

  • визнання бюджетної реформи 2015-2016 такою, що не виправдала очікування, і відродження ефективнішої бюджетної політики державних субвенцій
  • доповнення змін ст.103 Бюджетного кодексу положенням, що передбачає можливість субвенції місцевим виконавчим органам влади на діяльність ДМШ.

3. Висновки

 У доповіді розглянуто 4 можливі сценарії початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання).

Перевагою перших трьох сценаріїв є незначна економія коштів з державного бюджету (орієнтовно – порядку 0,25 % держбюджету[2]), натомість недоліком – суттєве зменшення кількості дітей, що зможуть  отримати якісну початкову мистецьку освіту (орієнтовно – порядку 50 % [3]) та (або) зменшення кількості мистецьких освітніх закладів. У довготривалій перспективі – зниження рівня підготовки абітурієнтів вищих мистецьких закладів та падіння рівня професійної підготовки митців в цілому.

Перевагою четвертого сценарію є збереження кількості дітей, що отримуватимуть якісну початкову мистецьку освіту та створення передумов для поліпшення якості мистецької освіти в країні в цілому. Недоліком – навантаження на центральний бюджет.

Зважаючи на те, що однією з цілей Довгострокової стратегії розвитку української культури — стратегії реформ[4] є «удосконалення системи культурно-мистецької освіти — запровадження нових форм навчання, модернізація системи культурно-мистецької освіти, включаючи загальноосвітні навчальні заклади, поліпшення професійної підготовки чи перепідготовки кадрів, вдосконалення методичних та навчальних матеріалів, розвиток наукових досліджень та активізація міжнародного обміну»,  найбільш відповідним є 4-й сценарій – «відродження субвенції з держбюджету».

Використані джерела.

  1. Віталій Бабенко. Фінансування культури в Україні 2016 році. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/36265
  2. Юлія Кіндра. Реформа може спричинити закриття музичних, хореографічних і художніх шкіл. –  Режим доступу:   http://news.platfor.ma/save-khudozhny-shkoly-petition/
  3. Презентація Презентація засідання робочої групи «Початкова мистецька освіта» 18 січня 2017 року. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2jUqZzL
  4. Лист Міністра культури від 1.02.2017 №83/7-4/15-17. –  Режим доступу:   http://bit.ly/2kKB5CJ
  5. Лист Міністерства фінансів від 28.12.2016 № 31-07010-7/36563, див. скан на сторінці «Питання реформи початкової мистецької освіти» блогу Громадської ради при Міністерстві культури України. –  Режим доступу:   https://mincult.wordpress.com/comission/artcomission/art_school_reform/

[1] Детальніше про скасування субвенцій – [1-2]

[2] За інформацією Міністерства фінансів відродження субвенцій на функціонування ДМШ потребує віднаходження в бюджеті порядку 2 млрд грн. [5] Загалом видатки держбюджету України станом на 2016 рік складають близько 800 млрд. грн.

[3] Оцінка орієнтовна і може коливатися в залежності від параметрів того чи іншого сценарію.

[4] Схвалена  Кабінетом міністрів України розпорядженням від 1 лютого 2016 р. № 119-р

 

Андрій Бондаренко
Представлено на розгляд Комісії з питань мистецтва та культурно-мистецької освіти Громадської ради при Міністерстві культури України 5 лютого 2017

Київська консерваторія: культурний шок.

Давно не був у консерваторії. Сьогодні зайшов, бо треба мені дещо в архіві пошукати, і був в шоці.

Шок перший. Щойно вступаєш на поріг, одразу бачиш величезний плакат, на якому надруковано… судове рішення, в якому хтось там за щось там має щось сплатити. Я не хочу тут писати хто і за що, бо це окрема історія, але сам факт – що консерваторія поміщає на чільне місце? Чим вона пишається? Читати далі

Записи з концерту 15 січня

Поступово публікую записи з того концерту…

Той самий Гімн Вікіпедії:

Пісня “Я – жінка” Ю. Старчевода в моїй інтерпретації.

Рідко виконувана пісня Б. Лятошинського – “Лелека”

Відчуйте, наскільки краще Дж. Верді звучить українською!