10 років у Вікіпедії

Wikipedia-logo24 травня виповнюється 10 років моєї діяльності у Вікіпедії. Саме 24 травня 2006 я зареєструвався у проекті і розпочав довгий шлях, який таки змінив дещо моє життя. За 10 років я зробив більше 90 тисяч редагувань (пруф), започаткував 9135 статей (список) і тепер входжу в топ-10 українських вікіпедистів за відвідуваністю моїх статей (пруф).

Читати далі

Advertisements

Вікіпедія не зможе закарбувати в пам’яті Леніна.

Найбільший Ленін материкової України станом на 2015 рік.
Найбільший Ленін материкової України станом на 2015 рік. Знаходиться в Запоріжжі на однойменній площі.

Зворушлива дискусія в міжнародній розсилці конкурсу Вікі любить пам’ятки:

Питають:  “Ми чули, що за новим законом усі ваші комуністичні пам’ятки мають бути знесені. А чи нема серед вас зацікавлених їх всіх перефотографувати, поки вони цілі?”

Відповідають: “Навіть якщо б і сфотографували, все одно не зможемо їх  завантажити до Вікісховища, бо у нас немає Свободи панорами.”

Згадується шкільний курс фізики, де вчать про анігіляцію. Комуністичний тоталітаризм зустрічається з Тоталітаризмом  в області авторських прав, і дають нуль.  Хіба що Верховна рада змилостивиться і підтримає законопроект 1677, який Вікіпедисти розробили спеціально заради подібних випадків. Але комунізди повз раду пролетіли, лобіювати нікому.

У Познані відбулася конференція Вікімедіа Польська

9-11 травня в Познані відбулася 9-а конференція “Wikimedia Polska” – щорічна зустріч, що має на меті обмін досвідом осіб, що беруть участь у проектах Вікімедіа та повязаних з проблематикою програмування, доступу до знань, що створюються в інформаційному сусплільстві і діячів у сфері вільної культури. В конференції брали участь також вікіпедисти з України та Росії.   Читати далі

Краща 16-ка з сайту Вікі любить пам’ятки

27 жовтня у медіа-холі ІА “RegioNews” було визначено переможців української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» – 2013.

У число найкращих фотографій конкурсу за рішенням журі увійшли: Читати далі

У посольстві США не знають про Вікіпедію

Нова вікіцензура бажає вилучити цю статтю з офіційного блоку “Вікімедіа Україна”, тому вимушений розмістити цю статтю тут.

Жоден з учасників з України, що отримав стипендію Wikimedia Fondation Inc. на поїздку в Вашингтон на конференцію “Вікіманія”, не зможе її здійснити через негостинність посольства США. В цьому посольстві не знають, що таке Вікіпедія, і не здатні уявити, що люди можуть працювати у Вікіпедії на волонтерських засадах у вільний від роботи час, в їх очах така людина виглядає неблагонадійною і візу не отримує.

Посольство США наразі є єдиним ворожим до Вікіпедії посольством. Натомість найбільш дружнім до Вікіпедії є польське посольство – вікіпедисти, що мають запрошення на заходи товариства Wikimedia Polska звільняються від оплати за розгляд візової анкети на підставі пункту “h” (“особи, які беруть участь у заходах: наукових, культурних та артистичних, а також в університетських та інших програмах обміну“) і отримують візу протягом тижня. Німці, на відміну від поляків, не передбачають для запрошених на заходи товариства Wikimedia Deutchland звільнення від оплати за розгляд візової анкети і розтягують процес отримання візи до 1-2 місяців, однак в отриманні візи поки що не відмовляли.

Що і хто оспіване у Вікіпедії більшою кількістю мов….

Чи знаєте Ви що… Росія оспівана в найбільшій кількості Вікіпедій – в 265! За цим показником наш сусід не тільки випереджає США (254) і Німеччину (251), але й посідає перше серед усіх статей вікіпедії. Високий показник має і російська столиця (218), але поступається німецькому містечку Ютерзен (224) і селу Курів (228) з люблінського воєводства Польщі і бразильському місту Куритиба (239).  Про Україну вікіпедисти написали 216 мовами світу, Київ – 153-ма.

А ось серед людей, описаних найбільшою кількістю мов  лідерів двоє – Вольфганг Амадей Моцарт і Леонардо да Вінчі. 178 мовами світу можна прочитати про цих митців! Кращі за них показники має лише Ісус Христос (208), але не зовсім коректно було би порівнювати Його з нами, грішними. Для порівняння Тарас Шевченко описаний 53 мовами, Андрій Шевченко – 61, Віктор Ющенко – 71, Юлія Тимошенко – 64, Віктор Янукович – 59.

Повний рейтинг статей за кількістю міжмовних посилань на сторінці http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%B0%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D1%81%D1%81%D1%8B%D0%BB%D0%BE%D0%BA

Видана Вікімедією опера “Сокіл” була представлена у Львові та Дрогобичі

А. Бондаренко в Дрогобицькому педагогічному університеті

20 жовтня в рамках відзначення 50-річчя Дрогобицького музично-педагогічного університету Андрій Бондаренко презентував видання опери “Сокіл” Д.Бортнянського з українським перекладом М. Стріхи. Андрій Бондаренко розповів про традицію оперних перекладів, переваги вільної ліцензії, під якою була видана опера, та подальші плани проекту “Світова класика – українською”. По 2 примірники “Сокола” були подаровані Дрогобицькому педагогічному університету та Дрогобицькому музичному училицу.

21 жовтня  опера була представлена студентам хорової та композиторської кафедр Львівської консерваторії, і 2 примірники подаровані бібліотеці Львівської консерваторії. В презентації взяв участь також вікіпедист і випускник Львівської консерваторії Юрій Булка, який дав порівняльну характеристику корифеям української музики в українській вікіпедії та польської — в польській. Порівняння поки що виглядає не на нашу користь, але в силах студентів консерваторії виправити ситуацію.

В подальших планах «Вікімедіа Україна» – публікація ще 12 опер в перекладі визначних українських літераторів, серед яких – Максим Рильський, Павло Тичина, Микола Лукаш. Як відомо, в радянські роки опери в цих перекладах можна було почути в Національній опері, однак в 1990-х роках завдяки “патріотизму” тодішнього директора театру і члена товариства української мови А. Мокренку українське слово було витіснено з оперної сцени, а невидані українські переклади – приречені забуття. Проект “Світова класика українською” покликаний виправити ситуацію і повернути українським меломанам можливість знайомитись зі світовими шедеврами оперної музики рідною мовою. Наразі організація шукає спонсорів, які могли би допомогти опублікувати наступні опери.