До 10-річчя Вікімедіа Україна

тортСьогодні виповнюється 10 років з дня заснування організації «Вікімедіа Україна» (ВМУА). Ось цей торт зараз розділю з жінкою, а перед тим поділюсь деякими думками. 

Особисто я почув ідею створення «Вікімедіа Україна» від Юрія Пероганича і хоча не зовсім уявляв, що це буде, відчував, що ідея перспективна і варто докласти зусиль до її реалізації.

Скільки людей і на якому етапі підтримало цю ідею зараз важко сказати, але на установчі збори нас прийшло шестеро.  Рівно 10 років тому. До речі, із цих 6 досі членами ВМУА є лише 2. Але, на щастя, всі 6 із 6 живі.

Що можна записати в актив ВМУА за 10 років? Не претендуватиму на об’єктивність, напишу виключно свою особисту точку зору, причому не з точки зору ролі в культурному бла-бла-бла, як я це любив робити, поки був молодим, а з точки зору екзистенції.  Отже, поїхали:

  1. Чимало людей безкоштовно побували за кордоном.  Зокрема особисто я —вперше в житті (і ймовірно – востаннє) — в Німеччині, Італії і Гонконзі. Гонконг втілив одразу дві мрії мого життя — побувати в тропіках і залізти на 100-поверховий хмарочос. Дехто з моїх вікі-колег побував у США, Мексиці, Південній Африці, Македонії і ще ряді країн, і я за них радий. І Ви за них порадійте — вони заслужили на ці подорожі невтомною працею над статтями Вікіпедії.
  2. Ще кілька людей розширили для себе географію України. Зокрема, я вперше (і, схоже, востаннє) побував в Луганську. Це було за півроку до окупації. Скажу, що там були досить красиві довгоногі телиці, але Україна там існувала лише малесенькими острівцями. Зараз певно вже не існує.
  3. Ще кілька людей отримали призи за участь у конкурсах з написання статей Вікіпедії. Дехто — сертифікати членів журі. Я, до речі серед останніх.
  4. Дехто із нас зміг реалізувати нові творчі ідеї. Зокрема «Світова класика українською» без ВМУА певно би не стартувала. І справа не стільки в матеріальній підтримці, скільки у вірі. Щоб зрушити велику справу, має бути фанатична віра, і в мене була віра у вікімедійний рух. Зараз їй на зміну приходить віра в «культуру 3.0», але про це я пізніше напишу.
  5. І нарешті на якусь мить ми частково підмінили Мінкульт. Ні, рехворм ми не ініційовували, цур їх. Але ми створили каталог пам’яток культурної спадщини. Мінкульти інших країн таким займаються. В тому числі й ерефії. Але не наш. А ми тим зайнялись. І зробили. Більше 70 К пам’яток. Мабуть вже половиною з них можна милуватись на фотографіях у Вікіпедії. Я радий, що був до цього причетний.
  6. А, і ще одне. Щасливі власники телескопів тепер кожної безхмарної ночі можуть милуватися на зоряному небі маленьким астероїдом 17-ї зоряної величини, що має назву «Вікіпедія».

Не пишу про статті Вікіпедії, бо абсолютна більшість із них пишеться незалежно від того, існує ГО «Вікімедіа Україна» чи не існує. Я до речі писав на порядок більше, поки її не існувало.

Для чого я це пишу? Мабуть для того, щоб кожному з Вас побажати творити. Беріть і творіть. Це всяко краще, ніж передивлятись 100500-тий випуск зеленого кварталу.

А, і ще, ледь не забув. Також статистика. 3 із 6 присутніх на зустрічі 31 травня 2009 були музикантами. Тобто 50%. Із цих 3 осіб на сьогоднішній день членами ГО «Вікімедіа Україна» є 0 (нуль) осіб.

10 років у Вікіпедії

Wikipedia-logo24 травня виповнюється 10 років моєї діяльності у Вікіпедії. Саме 24 травня 2006 я зареєструвався у проекті і розпочав довгий шлях, який таки змінив дещо моє життя. За 10 років я зробив більше 90 тисяч редагувань (пруф), започаткував 9135 статей (список) і тепер входжу в топ-10 українських вікіпедистів за відвідуваністю моїх статей (пруф).

Читати далі

Вікіпедія не зможе закарбувати в пам’яті Леніна.

Найбільший Ленін материкової України станом на 2015 рік.
Найбільший Ленін материкової України станом на 2015 рік. Знаходиться в Запоріжжі на однойменній площі.

Зворушлива дискусія в міжнародній розсилці конкурсу Вікі любить пам’ятки:

Питають:  “Ми чули, що за новим законом усі ваші комуністичні пам’ятки мають бути знесені. А чи нема серед вас зацікавлених їх всіх перефотографувати, поки вони цілі?”

Відповідають: “Навіть якщо б і сфотографували, все одно не зможемо їх  завантажити до Вікісховища, бо у нас немає Свободи панорами.”

Згадується шкільний курс фізики, де вчать про анігіляцію. Комуністичний тоталітаризм зустрічається з Тоталітаризмом  в області авторських прав, і дають нуль.  Хіба що Верховна рада змилостивиться і підтримає законопроект 1677, який Вікіпедисти розробили спеціально заради подібних випадків. Але комунізди повз раду пролетіли, лобіювати нікому.

У Познані відбулася конференція Вікімедіа Польська

9-11 травня в Познані відбулася 9-а конференція “Wikimedia Polska” – щорічна зустріч, що має на меті обмін досвідом осіб, що беруть участь у проектах Вікімедіа та повязаних з проблематикою програмування, доступу до знань, що створюються в інформаційному сусплільстві і діячів у сфері вільної культури. В конференції брали участь також вікіпедисти з України та Росії.   Читати далі

Краща 16-ка з сайту Вікі любить пам’ятки

27 жовтня у медіа-холі ІА “RegioNews” було визначено переможців української частини міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» – 2013.

У число найкращих фотографій конкурсу за рішенням журі увійшли: Читати далі

У посольстві США не знають про Вікіпедію

Нова вікіцензура бажає вилучити цю статтю з офіційного блоку “Вікімедіа Україна”, тому вимушений розмістити цю статтю тут.

Жоден з учасників з України, що отримав стипендію Wikimedia Fondation Inc. на поїздку в Вашингтон на конференцію “Вікіманія”, не зможе її здійснити через негостинність посольства США. В цьому посольстві не знають, що таке Вікіпедія, і не здатні уявити, що люди можуть працювати у Вікіпедії на волонтерських засадах у вільний від роботи час, в їх очах така людина виглядає неблагонадійною і візу не отримує.

Посольство США наразі є єдиним ворожим до Вікіпедії посольством. Натомість найбільш дружнім до Вікіпедії є польське посольство – вікіпедисти, що мають запрошення на заходи товариства Wikimedia Polska звільняються від оплати за розгляд візової анкети на підставі пункту “h” (“особи, які беруть участь у заходах: наукових, культурних та артистичних, а також в університетських та інших програмах обміну“) і отримують візу протягом тижня. Німці, на відміну від поляків, не передбачають для запрошених на заходи товариства Wikimedia Deutchland звільнення від оплати за розгляд візової анкети і розтягують процес отримання візи до 1-2 місяців, однак в отриманні візи поки що не відмовляли.

Що і хто оспіване у Вікіпедії більшою кількістю мов….

Чи знаєте Ви що… Росія оспівана в найбільшій кількості Вікіпедій – в 265! За цим показником наш сусід не тільки випереджає США (254) і Німеччину (251), але й посідає перше серед усіх статей вікіпедії. Високий показник має і російська столиця (218), але поступається німецькому містечку Ютерзен (224) і селу Курів (228) з люблінського воєводства Польщі і бразильському місту Куритиба (239).  Про Україну вікіпедисти написали 216 мовами світу, Київ – 153-ма.

А ось серед людей, описаних найбільшою кількістю мов  лідерів двоє – Вольфганг Амадей Моцарт і Леонардо да Вінчі. 178 мовами світу можна прочитати про цих митців! Кращі за них показники має лише Ісус Христос (208), але не зовсім коректно було би порівнювати Його з нами, грішними. Для порівняння Тарас Шевченко описаний 53 мовами, Андрій Шевченко – 61, Віктор Ющенко – 71, Юлія Тимошенко – 64, Віктор Янукович – 59.

Повний рейтинг статей за кількістю міжмовних посилань на сторінці http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9D%D0%B0%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D1%81%D1%81%D1%8B%D0%BB%D0%BE%D0%BA

Видана Вікімедією опера “Сокіл” була представлена у Львові та Дрогобичі

А. Бондаренко в Дрогобицькому педагогічному університеті

20 жовтня в рамках відзначення 50-річчя Дрогобицького музично-педагогічного університету Андрій Бондаренко презентував видання опери “Сокіл” Д.Бортнянського з українським перекладом М. Стріхи. Андрій Бондаренко розповів про традицію оперних перекладів, переваги вільної ліцензії, під якою була видана опера, та подальші плани проекту “Світова класика – українською”. По 2 примірники “Сокола” були подаровані Дрогобицькому педагогічному університету та Дрогобицькому музичному училицу.

21 жовтня  опера була представлена студентам хорової та композиторської кафедр Львівської консерваторії, і 2 примірники подаровані бібліотеці Львівської консерваторії. В презентації взяв участь також вікіпедист і випускник Львівської консерваторії Юрій Булка, який дав порівняльну характеристику корифеям української музики в українській вікіпедії та польської — в польській. Порівняння поки що виглядає не на нашу користь, але в силах студентів консерваторії виправити ситуацію.

В подальших планах «Вікімедіа Україна» – публікація ще 12 опер в перекладі визначних українських літераторів, серед яких – Максим Рильський, Павло Тичина, Микола Лукаш. Як відомо, в радянські роки опери в цих перекладах можна було почути в Національній опері, однак в 1990-х роках завдяки “патріотизму” тодішнього директора театру і члена товариства української мови А. Мокренку українське слово було витіснено з оперної сцени, а невидані українські переклади – приречені забуття. Проект “Світова класика українською” покликаний виправити ситуацію і повернути українським меломанам можливість знайомитись зі світовими шедеврами оперної музики рідною мовою. Наразі організація шукає спонсорів, які могли би допомогти опублікувати наступні опери.

Про що пам’ятають у Хмельницькій області?

Опрацьовуючи списки пам’яток культурної спадщини для конкурсу “Вікі любить пам’ятки“, зокрема списки пам’яток історії, я зацікавився, а власне пам’ять про що вони увічнюють? Я почав проводити статистичний аналіз з Хмельницької області і ось що побачив. Читати далі