7 аргументів для ігнорування правопису?

На 22 січня 2011 року запланована реєстрація нової політичної партії. Ця політична партія планує назвати себе  “Мерітократичною партією України”, а своїх членів, відповідно, називає “мерітократами”. Освіченому українцю  одразу ж впадає у вічі орфографічна помилка – “меритократія” пишеться через “и”, так само як і “аристократія”, “принцип” і ще велика кількість подібних слів іншомовного походження (див. правило дев’ятки, орфографічний словник).

Віддамо належне керівникам партії – від гласу захисників правопису вони не відмахнулись і пішли на публічну дискусію. Публікую тут 7 аргументів і 7 контраргументів щодо “мерІтократії”

1. Символ. Інакше ніж за правилами написання слова «мерітократія» є символом нашої ІНАКШОСТІ, тобто нової якості та інноваційності. Це символ того, що ми будемо змінювати всі безглузді правила і закони, керуючись здоровим глуздом, новітніми знаннями та інтересами суспільства і країни. Про людей, які мислять інакше і що з цього виходить, дивіться це відео – “Мисли інакше”.	1. Зміна однієї літери у загальновживаному слові не виглядає переконливим символом “інакшості”. Скоріше навпаки, сприймається як свідчення обмеженості креативного потенціалу команди, яка не спромоглася на щось більше, ніж зміну однієї літери.
2. Новий термін. Будемо вважати, що «мерИтократію», яку ввів Майкл Янг і яку мають на увазі словники – це принцип оцінки людини виключно за коефіцієнтом інтелекту (IQ), а наша «мерІтократія» – це цілісна система побудови суспільства майбутнього, сформульована Мерітократичною партією України. Тому, «мерІтократія» – це новий термін, значно ширший та комплексніший за мерИтократію Майкла Янга.  «МерІтократія» – це власне ім’я, яке ми можемо писати, як нам заманеться.	2. Насправді термін “меритократія” не зводиться до оцінки людини за її IQ, і навіть самим Янгом був введений у контексті побудови футуристичного суспільства. Тому від натхнення Янга відмежуватися все одно не вдасться.
3.  Походження. Слово «мерітократія» походить від латинського слова meritus, яке вимовляється як мерітус.	3. Усі слова іноземного походження підкоряються “правилу дев’ятки” і змінюють “і” на “и”. Деякі подібні приклади грецького походження – “аристократія”, “християнство”. А ось і латинського походження – “принцип” (principium), “територія” (territorius), “примат” (primas). Виключень для латинської мови український правопис не передбачає.
4.  Загальносвітове вживання. Так само через «і» вимовляється англійське слово merit, французьке слово mérite, російське слово «меритократия» і т.д.	4. Українська мова має безліч унікальних властивостей, власне як і багато інших мов, і ми зовсім не зобов’язані від цих унікальних властивостей відмовлятися. Щоправда у випадку “меритократії” ми все-таки не унікальні – поляки теж пишуть через “и” – “Merytokracja“.
5.  Українськість. Російське слово «меритократия» легко сплутати з українським аналогом  «меритократія». Дві літери «і» в слові «мерІтократІя» підкреслює українськість цього слова.	5. По-перше від латинського походження все одно не відійти, тобто слово в будь-якому випадку не є питомо українським, а по-друге літери “і” на передостанній позиції цілком достатньо для тих, кому конче необхідно з першого погляду зрозуміти, якою мовою воно написано.
6.  Мелодійність. МерІтократія звучить мелодійніше, красивіше та легше вимовляється.	6. Дуже суб’єктивно. Можливо це справедливо для тих, хто в побуті користується виключно російською, наприклад для нашого прем’єра. Для тих же, хто звик користуватися українською і вимовляти подібні слова вимовляти через “и”, “мерітократія” звучить як недолугий покруч.
7. Цікавість. Нестандартне написання слова мерітократія привертає увагу і дає привід пояснити нашу аргументовану позицію.	7. Тут згоден. Так само, як і слово “проффесор” свого часу привернуло, так і слово “мерітократ” привертає увагу саме своїм неграмотним написанням, і особливо цікавих може спонукати на подальше колекціонерство. Наприклад, на “Українській правді” є ціла колекція ляпів від Януковича, тож якщо Партія меритократів увійде у велику політику, певно і нами зацікавляться й почнуть глузувати. Чи потрібен партії “достойних” такий недостойний піар? Думаю, ні.

Насамкінець існує риторичне питання. Якщо партія не хоче дотримуватись правил правопису, чи визнає вона якісь правила взагалі?

Advertisements